Статистика telegram channel - @mezh3kolonn

Я думаю більшість наших глядачів і друзів знають, що наша сцена на Львівській часто приймає у себе гостей, тож маю честь запросити вас: Перший недержавний театр Донеччини Terra Incognita свій театр для своїх (Маріуполь-Київ)Запрошує на виставу 31 травня о 17 на сцені Театр Між Трьох Колон«Єврейське щастя»(комедія на одну дію за оповіданнями Шолом-Алейхема)квитки тут: https://concert.ua/uk/event/yevreiske-shastjaДе живе щастя, коли світ перевертається?Там, де чути скрип воза Тев’є-молочора.Там, де віра сильніша за обставини, а любов важливіша за золоті червінці.Якщо ви думали, що у вас багато проблем, значить, ви ще не пили чай з нашим Тев’є!Це історія про те, як видавати дочок заміж (і не збожеволіти), як сперечатися з Богом так, щоб Він вас почув, і як зберігати оптимізм, навіть якщо ваш кінь думає повільніше, ніж ви.Що на вас чекає:• Мудрість, накопичена століттями (і приправлена свіжим молоком).• Сміх крізь сльози — як і годиться в пристойних будинках Анатівки.• Танці, музика і ті самі «Тев’євські» діалоги, які хочеться розібрати на цитати.Приходьте самі та приводьте маму, тітку Симочку і навіть того сусіда, який ніколи не посміхається. Тев’є його швидко вилікує!

Я думаю більшість наших глядачів і друзів знають, що наша сцена на Львівській часто приймає у себе гостей, тож маю честь запросити вас: Перший недержавний театр Донеччини Terra Incognita свій театр для своїх (Маріуполь-Київ)Запрошує на виставу 31 травня о 17 на сцені Театр Між Трьох Колон«Єврейське щастя»(комедія на одну дію за оповіданнями Шолом-Алейхема)квитки тут: https://concert.ua/uk/event/yevreiske-shastjaДе живе щастя, коли світ перевертається?Там, де чути скрип воза Тев’є-молочора.Там, де віра сильніша за обставини, а любов важливіша за золоті червінці.Якщо ви думали, що у вас багато проблем, значить, ви ще не пили чай з нашим Тев’є!Це історія про те, як видавати дочок заміж (і не збожеволіти), як сперечатися з Богом так, щоб Він вас почув, і як зберігати оптимізм, навіть якщо ваш кінь думає повільніше, ніж ви.Що на вас чекає:• Мудрість, накопичена століттями (і приправлена свіжим молоком).• Сміх крізь сльози — як і годиться в пристойних будинках Анатівки.• Танці, музика і ті самі «Тев’євські» діалоги, які хочеться розібрати на цитати.Приходьте самі та приводьте маму, тітку Симочку і навіть того сусіда, який ніколи не посміхається. Тев’є його швидко вилікує!

Ремарк "Остання зупинка"18 червня 2026 | 19:00м. Київ, Львівська площа 14 10 років тому саме з вистави за п’єсою Остання зупинка почалася історія Театр Між Трьох Колон.Сьогодні, через десятиліття, ця історія звучить ще гостріше.Єдина п’єса Еріх Марія Ремарк - камерна, але масштабна розповідь про одну квартиру в центрі столиці імперії, яка прагнула підкорити світ.В один вечір у цій квартирі сходяться люди з абсолютно різними позиціями: ті, хто боровся за ідеї, ті, хто опирався цим ідеям, і ті, хто просто мовчав та жив своїм життям.Що відбувається з людиною, коли світ навколо змінюється?Що робити, якщо те, що відбувається навколо, суперечить твоїм цінностям?Чи можна залишитися людиною, коли мовчання теж стає вибором?Написана з великою любов’ю до своїх співвітчизників і глибоким розумінням людських слабкостей, ця історія сьогодні звучить болісно сучасно, але водночас дарує надію на те, що світ може стати кращим - якщо люди цього справді захочуть і будуть готові діяти.📍 18 червня 2026 року • 19:00Театр Між Трьох КолонЛьвівська площа, 14Останній показ сезону.Вистава на 2 дії з антрактомТривалість - 2 години🎓 Студентам, учням, пенсіонерам - знижка 50% за промокодами🪖 Для військових - безкоштовно за попередньою реєстрацієюІ за нашою традицією, театр цього вечора стає не лише місцем зустрічі, а й місцем дії.Під час показу збираємо кошти на потреби операторів НРК 12 ОВМБр.Банка збору: https://send.monobank.ua/jar/7tHiTbvLDWБудемо раді прожити цей вечір разом із вами.Квитки за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/REMARK1806

Заходиш у Пузату Хату поснідати - і ловиш себе на дивному відчутті: щось не так. Порції ніби менші, ціни - відчутно більші. І перша реакція проста: «це вони щось роблять». А потім зупиняєшся. І розумієш - справа не тільки в них. Ціни ростуть всюди. І щоб зрозуміти чому, вже треба трохи більше, ніж емоція — треба знання. І тут з’являється два висновки. Перше - освіта має значення. Чим більше ти розумієш процеси, тим менше ведешся на першу реакцію. Друге - завжди є ті, хто працює з нашими реакціями. Хто підсилює роздратування, зміщує акценти, направляє нашу енергію. Бо коли ламають одну систему — це означає, що «ті хто ламають» хоче поставити свою. Саме тому я люблю авторів, які показують, як це працює зсередини. Наприклад, Еріх Марія Ремарк. Він свого часу написав про свою країну і своїх людей - з великою любов’ю. І водночас намагався зрозуміти, що з ними сталося. І, чесно, сьогодні це читається не як історія - а як приклад розуміння реальності. Саме тому ми готуємо «Останню зупинку» за Ремарком. Бо її актуальність не зникла — вона тільки загострилась.

Нарешті ми відкриваємо карту, який презент ми готуємо вам на 10-річчя Театру.Це вистава, з якої почався Театр Між Трьох Колон.«Остання зупинка» Еріх Марія Ремарк.Неймовірна п’єса про фінал, який стався у 1945 році - але не той, який ми вчили в історії.Це не про перемоги й поразки держав.Це про людей.Про тих, хто опинився в останні дні війни - між страхом, провиною, вибором і спробою вижити.Кінець квітня 45-го.Режим уже падає, але ще тримається за останні ілюзії.Втікач із концтабору, дівчина, яка дає йому притулок лише на одну ніч, і ті, хто ще вчора були владою - а сьогодні змушені ховатися й перевдягатися, щоб вижити.І в якийсь момент жертви й кати опиняються поруч.Без форми. Без системи. Без виправдань.І тоді залишається тільки одне питання:хто ти, коли все закінчилось?Це єдина п’єса, яку написав Ремарк - і вона звучить як пряма, жорстка відповідь на війну і відповідальність людини в ній.Шість акторів.Одна сцена.Один вечір.28 квітня о 19:00на честь 10-річчя Театру Між Трьох Колонми запрошуємо вас.https://secure.wayforpay.com/payment/ТМТК10

Інколи ви задавалися питанням, чому театр і досі існує?У час технологій, соцмереж і безкінечних способів розваг - будь-де і будь-коли. Кінематограф не вбив театр. Соцмережі не можуть його вбити. Театр пережив усе: і спокуси, і занепади, і заборони.Його підточує інше - власна пам’ять. Шлейф минулого. Уявлення про те, яким він «мав би бути».Але саме це і є його сила.Бо театр - це не про минуле. Це про «тут і зараз». Про момент, коли людина перед вами робить вигляд, що не існує повної зали - і говорить правду.І глядач цю правду впізнає.Часто вона незручна. Часто болюча. Але саме там, де звучить правда - народжується цінність театру.Ми приходимо дивитися, ніби крізь тонку ширму, як інші наважуються проговорювати те, що ми самі не завжди можемо сказати.Театр - це місце, де немає монтажу. Де не сховаєшся за ефектами. Де людина проживає перед іншими - чесно.Найбільший біль. Найбільшу радість.Перетворюючи складне - на подію. Майже на свято.Цей фокус і називається театром.І цей фокус нічим неможливо здолати.Таким є наш театр - Театр Між Трьох Колон.28 квітня нам виповнюється 10 років.І ми хочемо розділити цей момент з вами.Ми повертаємося до вистави, з якої все почалося - «Остання зупинка» за Еріхом Марією Ремарком. Не канонічне прочитання. Не найвідоміша п’єса автора. Але саме вона колись дала життя нашому театру.І досі залишається однією з найсильніших історій, які ми можемо розповісти.Запрошуємо вас святкувати разом з нами.📍 28 квітня 🕖 19:00 📍 Львівська площа, 14До зустрічі.

❤️ Коли секунди вирішують життя: Історія одного порятунку 🩹Сьогодні ми хочемо розповісти вам не просто історію донорства, а історію справжнього героїзму, який відбувається тихо, без зайвих слів.Ситуація була критичною. Пацієнтку щойно поклали до лікарні у вкрай важкому стані. Часу не було. Їй терміново потрібні були тромбоцити рідкісної групи крові (3-). Лікарі казали прямо: без негайного переливання людина могла б не дожити навіть до вечора. Машина зазвичай розвозить тромбоцити лише в кінці дня, але тут рахунок йшов на хвилини.Ми зробили екстрений виклик. І на нього відгукнувся Він.Наш донор Євген Назаренко (це його відкритий та емоційний погляд ви бачите на фото) без вагань відповів: «Готовий на зараз».Він покинув усі свої справи, примчав на станцію переливання, і як тільки аналізи підтвердили готовність — здав тромбоцити. Кров повезли в лікарню одразу ж, прямо з крісла донації. Це велика рідкість. Але це врятувало життя.Євген — людина неймовірно скромна. Коли ми запитали, що написати про нього в пості подяки, він відповів: «Можна про мене сильно не писати. Краще запросіть людей до нас на виставу».Виконуємо прохання нашого героя! ❤️Євген — актор театру «Між Трьох Колон». І найкращою подякою для нього буде ваша присутність у залі.🎭 Ювілейна вистава до 10-річчя театру📅 28 квітня ⏰ 19:00 📍 Львівська площа 14, сцена ТМТКЄвгене, дякуємо вам за вашу небайдужість, за миттєву реакцію та за врятоване життя! Ви — справжній Герой нашої спільноти UrsusDonor ❤️

Я, на жаль, не анонсував цю подію завчасно — так само, як і кілька попередніх подій цієї серії. Але «Шевченківське коло» — це справді дуже цікаве явище, на яке хочу вас запросити.Це можливість побачити наживо й познайомитися з людьми, які зробили важливі речі для нашої культури та були відзначені Шевченківською премією. Коли трохи занурюєшся всередину цієї системи, розумієш: її таки не дають просто так. Так, там є свій бюрократизм, але серед учасників — дуже сильні постаті, яких насправді надзвичайно цікаво слухати.Мені дуже сподобалися зустрічі з Павло Мовчан та Валерій Франчук — це якраз ті люди, заради яких варто приходити.Сьогоднішня зустріч — з Олег Бійма, українським режисером, лауреатом Шевченківської премії, відомим передусім роботами на телебаченні та екранізаціями української класики.📍 Де: Будинок-музей Тараса Шевченка🕒 Коли: сьогодні, 10 квітня, о 15:00Мені подобається, що це жива можливість зустрітися з людьми, які творили і творять нашу культуру. Це непросто — робити її й підтримувати, але вони змогли.Тож не втратьте нагоду — побачити й почути наживо.Приходьте.

Дорогу молодим! Раді запросити вас на перший авторський вечір молодого талановитого письменника Назара Світличного. Це щира, ініціативна особистість із власним голосом, цікавими текстами та живим відчуттям сучасності.Запрошуємо вас стати частиною цієї події.Ось що сам автор каже про свій вечір:"Про кохання" - мій перший вечір виконання віршів.Це вечір читання інтимної поезії про безмежне та найсильніше почуття в світі.Це простір, де поезія лунатиме відчуттями, по-новому та щиро.Це шлях від Шевченка до Любки. Поезія, яка переживала цілу купу подій та пройшла величезний шлях, щоб існувати сьогодні.Приходьте, щоб послухати та насолодитися відомою українською поезією усіх періодів і до сьогодення.Моє перше кохання з поезією трапилося рік тому, вона одразу стала рідною мені і завжди була зі мною. Є. І буде!Цей вечір - як символ нашого кохання з нею. Яке триває вже рік.Поезія витатиме у повітрі та грітиме вашу душу та серце. Нехай "Про кохання" закохає вас у неї!📍 Місце проведення: Театр Між Трьох Колон, Львівська площа, 14Час: 18:00Вхід - донат від 100 грн, які будуть передані Збройним Силам Україниhttps://secure.wayforpay.com/payment/nazarprokohannya

Радянський союз спортив все і досі портить.У моєму дитинстві 9 травня було великим святом.Ми бачили ветеранів, бачили їхні сльози - і не до кінця розуміли, чому вони плачуть.Нам казали: це свято. Це «за дідів». Це треба відзначати.І ми відзначали - з накритими столами, з гучними тостами, з тією самою «рюмкою», яка ніколи не була однією.Потім поступово прийшло розуміння: це не свято.Сьогодні ми бачимо іншу крайність.Люди бояться самих дат. Бояться відзначати - щоб це раптом не виглядало як святкування.Але визначні дати існують не для святкування.Вони існують для пам’яті, для осмислення, для того, щоб зупинитися і зрозуміти, ким ми є.Тому ми хочемо відзначити одну дату.Дату, яка стала переломною під час повномасштабного вторгнення.Дату, коли ворог покинув Київську область.Вони пішли не тому, що передумали.А тому, що їх змусили піти.Це сталося завдяки людям, які стали на захист своєї землі.Багато з них продовжують боротися досі.Багато - віддали за це життя.У цій даті є все:біль - бо ми пам’ятаємо ціну,сила - бо вистояли,логіка - бо це результат боротьби,і навіть сміх - бо ми сміялися тоді, коли це було потрібно, щоб не зламатися.Українське почуття гумору - це не випадковість.Це частина нашої ідентичності.Так само як уміння любити.Так само як уміння триматися.Тому ми хочемо розділити цей день з вами.Не святкувати - а відзначити.Показ в пʼятницю до дати звільнення Київської області.