Скандал навколо ювелірного бренду Kochut, який останніми днями активно обговорюється у Threads, виходить далеко за межі одного невдалого клієнтського досвіду. Він порушує значно ширші питання: наскільки прозорою сьогодні є комунікація українських ювелірних брендів із покупцями, чи достатньо зрозуміло вони пояснюють склад своїх виробів та чи завжди споживачі отримують повну інформацію про те, за що саме платять.Приводом для дискусії став допис користувачки, яка помітила, що на її каблучці почало стиратися покриття. Після звернення на експертизу з'ясувалося, що на прикрасі відсутні проби, а на бірці не було окремо зазначено вагу дорогоцінних металів. Результати експертизи показав інші цифри металів, ніж ті, що вказав бренд Kochut.Чи йдеться про поодинокий кричущий випадок, чи цей кейс може стати приводом для більшої прозорості в українській ювелірній індустрії — поговорила про це з Ганною Горошко, ювелірною редакторкою та дослідницею історії ювелірства.#інтервʼю Чи є обов’язковим державне клеймування ювелірних виробів в Україні?Так. В Україні діє Закон «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними». Він передбачає, що торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів можлива лише за наявності державного пробірного клейма. У разі порушення цієї норми передбачений штраф у розмірі 100% вартості виробів, які перебувають у продажу.Які саме позначки мають бути на ювелірних виробах?На виробі має бути іменник — знак виробника — та державне пробірне клеймо. Останнє, окрім інших позначень, містить зображення Тризуба. Клеймо може наноситися як механічним способом, так і за допомогою лазера.А як щодо авторських або «фірмових» клейм майстрів?Індивідуальні творчі клейма ювелірів можуть існувати, однак вони не замінюють обов’язкових державних позначок. Це окрема історія, пов’язана з ідентичністю бренду чи майстра.Часто можна почути, що прикраси клеймують у пробірній палаті чи пробірній службі. Це коректні назви?Ні. Таких установ уже давно не існує. Натомість в Україні працюють Казенні підприємства пробірного контролю (КППК), які розташовані в різних містах країни та здійснюють відповідні процедури.Чи правда, що клеймування є обов’язковим лише для великих виробників?Це поширений міф. Насправді вимога щодо клеймування стосується всіх учасників ринку незалежно від масштабу виробництва — як великих заводів, так і невеликих брендів чи майстерень.Продовження на слайдах 👆🏻Від себе тільки додам, що абсолютно погоджуюсь з Ганною. Мати такий успішний та красивий бізнес роками, мати проєкти та колаборації з зірками, медіа, блогерами та іншими платформами і при цьому настільки ігнорувати основний закон галузі просто в голові не вкладається.Окремо, звісно, варто відзначити кризову комунікацію від імені бренду та всіх братів окремо. Не вперше помічаю, що чим більш успішний та люксовий бренд, тим все гірше з антикризовим піаром, але це вже тема іншого допису. колекції • бренди • знахідки telegram / instagram / podcast