Марії Ковальовій було 88 років. Народилася в селі Стариця Чугуївського району Харківської області. Працювала на фермі дояркою. Була доброю та чуйною, завжди брала участь в житті громади, каже донька Валентина: «Мама була активісткою. Без неї не обходилося жодного сільського свята».

Останніми роками Марія Ковальова жила сама. Її регулярно відвідувала донька Валентина з чоловіком.

У травні 2024 року під час наступу російських військ на півночі Харківщини в районі Стариці розгорнулися запеклі бої. 22 травня Марія Ковальова була в будинку разом із зятем. Близько першої ночі в дім влучив снаряд.

«Мама жила у великому будинку, – розповіла Валентина. – Чоловіку потрібно було кілька годин, щоб вибратися з-під завалів. Мама весь час його кликала. Коли він її нарешті дістав, в неї був пошкоджений живіт, а з голови йшла кров. Вона попросила води, чоловік дав, і мама померла… Поховав маму на подвір'ї. Не знаю, чи збереглася могила, бо село стерте з лиця землі».

У Марії Ковальової залишилися донька, двоє синів, внуки.