🕯️ 9:00 – хвилина мовчання Лейтенант Владислав Маївка поліг 17 березня 2025 року в селі Кіндрашівка на Харківщині. Воїну навіки 29. Владислав жив у Броварах. Працював менеджером в охоронній фірмі. Під час повномасштабної війни Владислав служив командиром 3-ї стрілецької роти 136-го окремого батальйону, що входить до складу 114 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Псевдо Май з’явився ще в юності: коли йому пропонували бути діджеєм на святах, то жартома називав себе Dj May.«Владислав надзвичайно добра та світла людина. Він завжди мені допомагав, підтримував, надихав, ділився своїм теплом, – сказала дружина Вікторія. – Він завжди міг знайти спільну мову з людьми, старався допомагати словом, справою, підтримкою».
Владислав мав багато нагород, зокрема медалі «Честь. Слава. Держава», «Учасник бойових дій», «Незламним Героям російсько-української війни», «За службу державі», а також численні подяки й грамоти. У воїна залишилися батьки, дружина, сестра, бабусі, теща, тесть та інші рідні.