⚖️ Важливе рішення ЄСПЛ: заборона вагітній ув’язненій бачитися з партнером і народжувати разом із ним є порушенням прав людини

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 23 липня 2026 року ухвалив знакову постанову у справі A. G. v. Switzerland (заява № 15345/20). Суд дослідив, чим є обмеження прав вагітних у СІЗО та наголосив: держава зобов'язана враховувати особливу вразливість таких жінок і застосовувати менш суворі заходи замість повної ізоляції.

📂 Обставини справи:Громадянку Іспанії у грудні 2019 року затримали у Швейцарії за підозрою у наркоторгівлі. На момент арешту вона була на пізньому терміні вагітності. Перебуваючи під вартою, вона неодноразово просила про побачення та телефонні розмови з біологічним батьком майбутньої дитини, а також просила дозволити йому бути присутнім під час пологів. Швайцарські прокурори та суди відмовили через «ризик змови та інтереси розслідування», дозволивши лише один контрольований телефонний дзвінок. У квітні 2020 року жінка народила дитину наодинці, без партнера.

🏛 Головні висновки ЄСПЛ:Право на сімейне життя і вразливий стан:

Суд нагадав, що тримання під вартою обмежує свободу, але адміністрація пенітенціарних установ зобов’язана сприяти підтримці контактів із найближчими членами сім’ї. Участь у пологах та підтримка партнера стосуються як приватного, так і сімейного життя.Пріоритет «ризику змови» не виправдовує жорстокість:

Національні органи безпідставно поставили інтереси слідства вище за все, повністю проігнорувавши страждання і вразливий стан молодої вагітної жінки. 3,5 місяці повної заборони побачень у її ситуації були значним і непропорційним періодом.Суперечність у рішеннях судів:

ЄСПЛ зазначив: якщо суди дозволили контрольовану телефонну розмову, то чому вони категорично відмовилися від побачення під наглядом? Швайцарське законодавство дозволяє такі заходи, проте національні органи навіть не розглянули цю альтернативу і ба навіть не навели жодного аргументу, чому заборона на присутність партнера під час пологів була «нагальною потребою».

🛑 Рішення Суду:ЄСПЛ одноголосно встановив порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя). Заявниці присуджено 1 730 євро моральної шкоди та 4 000 євро компенсації судових витрат. Цей кейс вкотре підкреслює: навіть у рамках кримінального розслідування державні органи зобов’язані проводити індивідуальну оцінку кожної ситуації, забезпечувати баланс і дбати про фундаментальні права людини, особливо якщо йдеться про вагітних ув'язнених.