Повідомлення telegram каналу - @medianova

КНИГА ПАМ'ЯТІ
про тих, тих хто загинув, захищаючи Херсон
Осінній Володимир Леонідович (18.07.1981-01.03.2022рік)
Воював у 2 роті 194 батальйону 124 бригади в/ч А 7360.
Загинув 1 березня 2022 року в Бузковому парку, виконуючи свій військовий обов'язок, захищаючи нашу Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність.
Це був його перший і останній бій.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Володимир працював у Києві, але в той же день повернувся до рідного селища, де наступного дня без жодних сумнівів пішов у військкомат вступати до лав добровольців.
На всі вмовляння дружини залишитися вдома, відповів, що ховаючись у підвалі, не зможе дивитися дітям в очі.
Володимир був завжди впевнений та цілеспрямований, на все мав свою думку. Була купа планів на майбутнє.
Рідні, близькі, знайомі пам’ятатимуть його як світлу, безкінечно добродушну, турботливу та життєрадісну людину.
У нього залишилося двоє діток та дружина, для яких він був опорою, прикладом мужності, стійкості.
Дружина ділиться своїми спогадами та думками: «Коли Володимир був ще вдома, менший син запитав у нього, чи повернеться тато живим, але чоловік промовчав у відповідь…
Світла пам'ять про нього завжди залишиться з нами, у наших серцях. Ми розуміємо, що Володя віддав своє життя для того, щоб ми жили, щоб під мирним небом зростали наші діти.
На жаль, зараз стикаємося з нерозумінням зі сторони суспільства, за світле майбутнє якого віддали життя наші рідні та кохані, натрапляємо на прояви жахливої бюрократії. Чому наші спроби добитися справедливості розцінюються як "підрив довіри до тих, хто захищає зараз країну"? За чиїм наказом наших тероборонівців відправили у бій, який став "показовою стратою"?
Чому зараз ми повинні в судовому порядку доводити, що наші чоловіки пішли захищати рідне місто й Батьківщину, а не просто прогулятися парком? У родин загиблих багато питань, на які більше року чекаємо відповіді.
Вони боролися за Україну, а ми боротимемося, щоб Героїв називали Героями!»
Оксана Погомій