Перший факультетський пікнік - перший крок у велику факультетську родину!4 вересня на факультеті педіатрії відбувся факультетський пікнік для першокурсників, який об’єднав нових студентів, викладачів та студентів старших курсів.Захід відбувся за участі в.о. декана факультету педіатрії, завідувачки кафедри дитячих інфекційних хвороб, доктора медичних наук, професора Оксани Валентинівни Виговської, а також студентів старших курсів факультету.Для першокурсників підготували цікаві навчальні станції, де кожен міг не лише дізнатися щось нове, а й спробувати свої сили на практиці.💉 «Мистецтво ін’єкцій»Учасники мали можливість познайомитися з основами виконання ін’єкцій та відпрацювати практичні навички.🩹 «Майстерність перев’язок»На станції першокурсники опановували базові техніки перев’язок, вчилися правильно накладати пов’язки та закріплювали отримані знання на практиці.Але факультетський пікнік — це не лише про навчання! На студентів чекали музика, розваги, сюрпризи, активності та багато можливостей поспілкуватися й познайомитися одне з одним.Цей день став чудовою нагодою для першокурсників зробити свої перші кроки у факультетській спільноті, познайомитися зі студентами старших курсів та відчути атмосферу факультету педіатрії💙Ласкаво просимо до факультету педіатрії! 🫶🏼Нехай це буде лише початок вашої великої студентської історії✨
📌 27 серпня 2026 року відбулась урочиста посвята студентів 1 курсу Факультету педіатрії!Зустріч була присвячена знайомству з організацією навчального процесу, особливостями навчання за освітньою програмою «Педіатрія», можливостями для професійного розвитку, а також активностями факультету.Під час заходу з вітальним словом до студентів звернулися завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб, в.о. декан Факультету педіатрії, доктор медичних наук, професор Оксана Валентинівна Виговська та заступник декана, PhD, старший викладач кафедри описової та клінічної анатомії Людмила Володимирівна Турбал. Представники кафедр ознайомили першокурсників з особливостями навчання та майбутньою професійною підготовкою.Важливою частиною зустрічі стали виступи студентів старших курсів, які поділилися власним досвідом студентського життя. Вони розповіли першокурсникам про можливості участі в науковій діяльності, роботу студентського парламенту, факультетські ініціативи, заходи та активності, що допомагають розвивати професійні й soft skills.🫂 Студенти мали змогу поставити запитання, отримати корисні настанови та зробити перші кроки до знайомства з факультетською спільнотою.🥼 Попереду — насичені шість років навчання, нові знання, практика, наукові відкриття та безліч студентських подій. Бажаємо нашим першокурсникам впевненості, натхнення, успіхів і яскравих студентських років!Вітаємо на Факультеті педіатрії! 🩺
Початок студентського життя - це не лише перші пари та нові предмети, а й знайомства, яскраві емоції та перші спільні факультетські моменти! 🫂Пікнік першокурсника — це наша традиційна факультетська подія, яка щороку об’єднує нових студентів і допомагає зробити перші кроки в університетському житті ще більш незабутніми💙📅 27 серпня 2026 року⏱️ 14:00 - одразу після посвяти в першокурсники📍 Місце збору повідомимо згодом.На тебе чекають цікаві практичні станції, де можна буде не лише дізнатися щось нове, а й спробувати свої сили:💉 «Мистецтво ін’єкцій» — познайомимося з основними видами ін’єкцій та іншими базовими медичними маніпуляціями.🩹 «Майстерність перев’язок» — дізнаємося більше про техніку накладання пов’язок і виконаємо практичні завдання.А після навчальних станцій — час для відпочинку! 🎶На вас чекають музика, розваги, сюрпризи, нові знайомства та багато теплих моментів разом із майбутніми одногрупниками та факультетською спільнотою✨Тож після посвяти не поспішай бігти вчити всі хребці на анатомію, а приєднуйся до нашого Пікніка першокурсника! 🌿Нехай цей день стане твоїм першим великим факультетським спогадом, а знайомства, які розпочнуться тут, переростуть у справжню дружбу та спільні студентські історії🩵До зустрічі на Пікніку! 🫶🏼
🚨 ТЕРМІНОВО! Шукаємо 1 учасника!Короткотермінове командне ESC волонтерство в Словаччині!
🇸🇰 🇸🇰 🇸🇰🌍 Місце: Kostolna-Zariecie, reg. Trencin, Slovakia
📆 Період: 21.08 – 05.09.2026
⏰ Дедлайн: asap
⛪ Волонтерство у молодіжному монастирському центрі в Словаччині! Допоможи оновити територію, де проводяться молодіжні зустрічі та тренінги з особистісного розвитку.
🌿 Волонтери займаються садом, фарбуванням огорожі та благоустроєм простору, створюючи комфортне середовище для молоді.
💚🔖 Вимоги до волонтера:• вік 18-30 р• зацікавленість в тематиці проекту• розмовна англійська• мати дійсний закордонний біометричний паспорт
🔖 Що отримає волонтер:• Неоціненний досвід участі в міжнародному проекті• Кишенькові гроші• Забезпечуються проживанням та харчуванням• Покриття тревел витрат в межах ліміту
🔎 Деталі: https://surl.li/krtnoq
📩 Цікавить? Надсилай нам на
[email protected] :VEF анкета https://bit.ly/3OzZDOImotivation letter
‼️ VEF, мотиваційний лист і ТЕМА Вашого листа мають містити у своїй назві Ваші Name-Surname і код проекту ISL2604ESC. Без такого оформлення листи не розглядатимуться.#European_Solidarity_Corps #ESC #UnionForum #volunteering #Slovakia
Чи обов’язково після педіатричного факультету ставати педіатром? Звісно, ні!🌸🎀Сьогодні чергова історія від наших випускників - інтернів! Знайомимо вас із Гейко Марією Ігорівною — лікарем-інтерном акушером-гінекологом 3 року навчання, яка розповідає, як навчання на факультеті педіатрії допомогло їй знайти свій професійний напрям.— Яку інтернатуру ви обрали після закінчення факультету?Я обрала інтернатуру з акушерства та гінекології.— Чому саме цей напрям?Мені хотілося мати можливість допомагати дівчатам і жінкам та піклуватися про їхнє здоров’я. Це було моєю основною метою, і з часом інші професійні напрямки відпали самі собою.— Чи пов’язана ваша теперішня діяльність із педіатрією?Безпосередньо — так. Від самого процесу народження дитини до підтримки жіночого здоров’я в різні періоди життя.У майбутньому я також планую опанувати дитячу гінекологію, щоб ще більше розширити свої професійні можливості та надавати пацієнткам кваліфіковану допомогу.— Що допомогло вам визначитися зі своїм професійним шляхом?Підтримка викладачів, участь у студентському науковому гуртку, додаткові чергування в пологовому будинку та робота в клініці у вільний від навчання час. Саме можливість пробувати себе в різних сферах допомогла краще зрозуміти, чим я хочу займатися.— Які переваги навчання на факультеті педіатрії ви відчули вже під час професійного шляху?Безперечно! Від викладачів, які вміли цікаво й доступно подавати матеріал, до більшого акценту на дитячій спеціалізації — усе це значно розширює базові знання лікаря.Але однією з найбільших переваг для мене стали друзі та однодумці, з якими ми підтримуємо тісний зв’язок і досі.Ну і ще одна особлива перевага факультету — саме тут я зустріла свого чоловіка, теж лікаря 🥹— Що б ви порадили абітурієнтам, які зараз обирають факультет?Довіритися собі й не боятися обирати те, що справді цікаво. Якщо ви читаєте ці історії з інтересом — можливо, ви вже зробили свій вибір 😉А ще — не втрачайте можливостей дізнатися більше. Беріть участь у гуртках, додаткових заняттях, заходах, пробуйте різні напрямки. Знання, які сьогодні здаються просто додатковими, цілком можуть згадатися саме тоді, коли це буде найбільш потрібно.🥼 Факультет педіатрії — це не лише шлях до однієї професії. Це фундамент, який може привести вас до найрізноманітніших напрямів у медицині🩺
👩⚕️ Інтерв’ю з інтерном: шлях до педіатріїПродовжуємо нашу серію знайомств з інтернами факультету педіатрії. 🥼Сьогодні своєю історією навчання та професійного вибору ділиться Мігріна Євгенія Вячеславівна - лікар-інтерн педіатр, 2-й рік навчання, яка проходить інтернатуру на базі КНП «КМДКЛ №1».— Яку інтернатуру / спеціальність ви обрали після закінчення факультету?— Лікар-інтерн педіатр на базі КНП «КМДКЛ №1».— Чому обрали саме педіатрію?— Я завжди хотіла працювати з дітками — ще з моменту подачі документів в університет. І це бажання не змінилося до вступу в інтернатуру.— Чи пов’язана ваша теперішня діяльність із педіатрією?— Так 🤍— Що найбільше допомогло вам визначитися зі своїм професійним шляхом?— Дуже рекомендую попрацювати медсестрою в різних відділеннях, ходити на практику в лікарню та відвідувати різні гуртки при університеті, наприклад із хірургії, анестезіології та педіатрії.Я свого часу ходила на такі гуртки, отримала багато класних знань і навичок. У подальшому це також допомогло мені краще зрозуміти, який напрям я хочу обрати.— Чи відчули ви відмінності навчання на педіатричному факультеті? Якщо так, то які саме?— Чесно, не сильно. Навчання майже однакове зі спеціальністю «Медицина».— Що б ви порадили абітурієнтам, які зараз стоять перед важливим вибором факультету?— Не боятися зробити вибір і, можливо, навіть у якийсь момент не боятися його змінити. Життя в нас нелегке, і не брати від нього все — буде вашою помилкою.🪽 Дякуємо Євгенії за щирі відповіді та бажаємо впевненості у професійному шляху!
Третій курс: найважчий чи найкращий?Продовжуємо серію мотиваційних дописів для наших майбутніх третьокурсників та абітурієнтів 🤍Своїм досвідом ділиться Побідинська Єлизавета.«Нас лякали цим роком ще з першого курсу, але для мене він став найкрутішим за весь час навчання.📈Найбільший виклик тут — геть забитий графік і майже повна відсутність спонтанності. Коли цілими днями пари, а після них чекає купа матеріалу на завтра, вирватися кудись погуляти чи спонтанно поїхати на вихідні майже нереально. Часу постійно бракує, тому все доводиться планувати заздалегідь.Але якщо правильно ставитися до цього, то третій курс проходить з позитивом. Особливо, коли починаєш глибше занурюватися у фармакологію та патофізіологію. Саме на цих предметах з’являється відчуття, що ти нарешті починаєш по-справжньому розуміти медицину, а знання, які накопичувалися всі попередні роки, складаються в одну логічну систему. У такі моменти дійсно відчуваєш себе майбутнім лікарем.Тому раджу зробити головний акцент саме на фармакології та патофізіології. Це фундамент клінічного мислення, який допоможе вам у майбутній практиці.»Попереду ще більше щирих історій і порад від наших студентів — слідкуйте за оновленнями 🤍
Факультет Педіатрії висловлює щирі вітання Уріну Олександру Олександровичу з присвоєнням почесного звання «Заслужений лікар України», а також Ярославській Світлані Миколаївні - з нагородженням орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.Ці високі державні відзнаки є заслуженим визнанням багаторічної праці, професіоналізму та відданості медицині.👨⚕️Олександр Олександрович понад 20 років працює в Охматдиті як лікар-анестезіолог, очолював відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій, а сьогодні очолює найбільшу дитячу лікарню країни. Він першим в Україні впровадив у дитячу практику метод «штучної печінки» та розвинув застосування сучасних методів замісної ниркової терапії. З початком повномасштабної війни організував роботу лікарні в умовах воєнного стану, а після ракетного удару взяв на себе надскладний виклик - відновлення та подальший розвиток закладу.👩⚕️Світлана Миколаївна присвятила медицині 53 роки, з яких 44 працює лікаркою-анестезіологом. Щороку вона проводить близько 340 анестезій, допомагає найскладнішим пацієнтам і передає свій досвід молодим лікарям. Вона першою в Україні розробила алгоритм анестезіологічного забезпечення пацієнтів із бульозним епідермолізом та є авторкою 175 наукових праць. У перші місяці повномасштабної війни не полишала лікарню, надаючи допомогу найтяжчим пацієнтам.🫂Факультет педіатрії щиро пишається такими видатними людьми, які є прикладом професіоналізму, сили духу та безмежної відданості своїй справі. Ви - гордість української медицини та натхнення для майбутніх поколінь лікарів.
Продовжуємо ділитися мотиваційними історіями для наших майбутніх третьокурсників та абітурієнтів 🤍Сьогодні своїм досвідом ділиться Кривошеєв Максим - студент 4 курсу факультету Педіатрії. 🗣«Не так страшний той чорт, як всі його малюють. Не скажу, що було просто, але і сказати, що було неймовірно складно, я теж не можу. 🏥Особисто для мене "найбільшими труднощами" були нескінченні мандри Києвом з однієї клінічної бази на іншої, а також підйоми о 6-ій ранку і повернення додому о 19:00.Хочу поділитися кількома порадами, які можуть допомогти прожити третій курс якомога легше:1️⃣Для навчального року: дисциплін багато, а часу мало — тому це ідеальна нагода навчитися працювати в команді. Обʼєднуйтесь у групи, розподіляйте між собою матеріал — так ви зможете якісніше опрацьовувати теми та знаходити час і на навчання, і на відпочинок.2️⃣Для КРОКу: слово "тест" і слово "знання" тепер значать одне й те саме (але не у майбутній практиці!). Робіть ставку на розуміння, а не заучування. Не бійтеся питати викладачів — краще перепитати і зрозуміти, ніж потім губитися на іспиті.3️⃣Для КРОКу: сталість > разова кількість. Краще регулярно проходити по кілька буклетів на тиждень, ніж багато за один день раз на місяць. Саме так я підняв свій результат з 50% до 83,3% за 6 місяців без курсів.4️⃣Для ОСКІ: не бійтеся відпрацьовувати практичні навички на заняттях. Важлива не кількість спроб, а їх якість. Також корисно тренуватися з одногрупниками поза парами, використовуючи таймер і алгоритми. 5️⃣Не забувайте відпочивати. Ви маєте право на відновлення — це важлива частина ефективного навчання.6️⃣Підтримуйте одне одного. Третій курс — це період викликів, і взаємна підтримка має велике значення.Борітеся — поборете, адже навіть після найтемнішої ночі обовʼязково настає світанок.»Дякуємо Максиму за щиру історію і бажаємо йому успіхів і натхнення! Попереду ще більше досвіду, порад і реальних історій від студентів — слідкуйте за публікаціями🩺🤍
🏥Інтернатура після факультету Педіатрії: досвід наших випусників🩺🗣️Своїм професійним шляхом сьогодні ділиться Михно Анастасія Юріївна — випускниця факультету педіатрії, лікар-інтерн анестезіолог (2 рік навчання).📍Цей допис буде корисним для абітурієнтів, які лише обирають свій факультет, а також для студентів, які вже замислюються над майбутньою інтернатурою та професійним розвитком.— Яку інтернатуру ви обрали після закінчення факультету?Після закінчення університету я обрала інтернатуру з анестезіології та інтенсивної терапії. Це був свідомий вибір, до якого я йшла ще під час навчання.— Чому обрали саме цей напрям?Мені подобається динаміка цієї спеціальності, коли потрібно швидко аналізувати ситуацію, приймати рішення та працювати в команді. Ще з четвертого курсу я працювала медичною сестрою у реанімації, тому мала можливість побачити цю професію зсередини.Великий вплив на мій вибір також мав цикли з анестезіології та невідкладних станів. Особливо хочу подякувати Середі Сергію Олександровичу та Черняєву Степану Володимировичу. Саме такі викладачі не лише навчають, а й надихають студентів, допомагаючи знайти свій професійний шлях.— Чи пов’язана ваша теперішня діяльність із педіатрією?Поки що ні, але в майбутньому я планую отримати дитячу спеціалізацію. Навчання на педіатричному факультеті залишило в мені любов до роботи з дітьми.— Що найбільше допомогло вам визначитися зі своїм професійним шляхом?Підтримка викладачів, студентський науковий гурток, участь в організації майстер-класів із реанімації та власний досвід роботи у ВАІТ з ЕКМО та виїзною бригадою. Саме поєднання навчання, практики й можливості постійно розвиватися допомогло остаточно переконатися у своєму виборі.— Чи відчули ви переваги навчання на педіатричному факультеті? Якщо так — які саме?Однозначно. Вивчаючи особливості розвитку дитячого організму, починаєш краще розуміти фізіологію та патологію загалом. Ці знання допомагають не лише під час роботи з дітьми, а й із дорослими пацієнтами.Ще одна перевага — атмосфера. Через меншу кількість студентів факультет дуже згуртований: легко знайти друзів, отримати підтримку викладачів і відчути себе частиною великої команди.— Що б ви порадили абітурієнтам, які зараз стоять перед вибором факультету?Не бійтеся обирати педіатричний факультет. Так, навчання тут непросте, але надзвичайно цікаве й дає сильну базу, яка відкриває багато можливостей у майбутньому. Використовуйте кожну можливість: долучайтеся до наукових гуртків, майстер-класів і починайте здобувати практичний досвід ще під час навчання. Саме так найкраще знаходиш справу, яка дійсно захоплює.Дякуємо за щиру історію та натхнення для майбутніх медиків 🤍🥼Слідкуйте за нашими дописами — попереду ще більше історій від студентів і випускників, які вже пройшли цей шлях і готові поділитися власним досвідом🪽