Мінкульт — Міністерство культури України

🎶 30 серпня оркестр «INSO-Львів» Львівської національної філармонії виступив на сцені одного з найпрестижніших фестивалів Північної Європи — Turku Music Festival у Фінляндії.Українські музиканти вийшли на сцену разом із Turku Philharmonic Orchestra — одним із найстаріших оркестрів Фінляндії. Це партнерство стало початком формування нової архітектури відносин у професійному музичному середовищі та свідченням високої довіри до українських митців на світовій арені.Ідейною натхненницею концерту стала Даля Стасевська — фінська диригентка українського походження, головна диригентка Симфонічного оркестру Лахті, художня керівниця Міжнародного фестивалю Сібеліуса та головна запрошена диригентка BBC Symphony Orchestra.📌 У програмі прозвучали твори Левка Колодуба, Федора Якименка, Миколи Лисенка, Бориса Лятошинського, Олега Ківи та Юрія Іщенка.Кожна композиція промовляла образами історії, любов’ю до рідної землі та болем втрат, водночас випромінюючи надію і внутрішню силу.Детальніше на сайті МКСК 🔗

Днями у місті Болград Одеської області демонтували пам’ятник Олександру Пушкіну — об’єкт, який містив символіку російської імперської політики. Демонтаж провели відповідно до закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а також на підставі наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Згідно з цим наказом, об’єкт визнано таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.Рішення про вилучення пам’ятника з публічного простору було ухвалено ще 11 вересня 2024 року виконавчим комітетом Болградської міської ради. Тоді ж у громаді розпочали системну роботу з позбавлення публічного простору символів, пов’язаних із російською імперською спадщиною.Міністерство культури та стратегічних комунікацій України підтримує рішення громад, що відповідають законодавству про деколонізацію та сприяють формуванню культурного простору, вільного від імперських наративів.Детальніше на сайті МКСК🔗

2 серпня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться серія заходів, що присвячена третім роковинам теракту в колонії селища Оленівка, що на Донеччині. Подія організована у співпраці з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.У ніч на 29 липня 2022 року на території колонії в Оленівці пролунав вибух, внаслідок якого загинуло щонайменше 53 українських військовополонених, серед них – захисники «Азовсталі». Ще понад 130 осіб зазнали поранень. Це був навмисний теракт, скоєний окупаційними силами з метою знищення героїв, які стали символом незламності.У програмі: презентація фотовиставки звільнених з полону військових, конференція «Памʼять про Оленівку не згасне». Крім того, відбудеться показ документального фільму «Люди зі сталі». Кінострічка зібрала унікальні свідчення російських воєнних злочинів, історії оборони Маріуполя та спогади захисників, серед яких — Денис Прокопенко, Ілля Самойленко й Орест Козацький.Детальніше читайте на сайті МКСК 🔗

6 липня виповнюється 80 років від дня народження Юлії Лазаревської — української сценаристки, звукооператорки, режисерки та художниці.Юлія Лазаревська народилася 1945 року в Києві. Закінчила музично-педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту. Згодом працювала на студії «Київнаукфільм».Її внесок у розвиток українського медіапростору не обмежувався лише технічною чи сценарною роботою — вона завжди мислила образами, глибоко відчуваючи тему та ритм розповіді.Працювала в різних жанрах і форматах, зокрема над документальними та телевізійними фільмами. Її професіоналізм і творчий підхід високо цінували як колеги, так і глядачі.Вона є авторкою та режисеркою таких фільмів, як: «Золото скіфів» (1991), «Георгій Нарбут. Живі картини», «Інша половина» (1995), «Антологія зайвих» (1997), «Меандр» (1998), «Ігор Шамо. Постлюдія» (2014), «Загальний зшиток» (2016) — стрічка висвітлює драматичний період життя режисера і письменника Олександра Довженка під час бурхливих подій 1939—1945 років.

Національна філармонія України урочисто завершила свій 161-й концертний сезон. Закриття ознаменувалося гала-концертом із програмою з двох шедеврів німецького романтизму — Скрипковим концертом Йоганнеса Брамса та Шостою («Трагічною») симфонією Густава Малера. Обидва твори по-різному розкривають теми внутрішніх випробувань і пошуку вічних сенсів. Подію відвідав Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.На сцені виступив Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою маестро Теодора Кухаря — всесвітньо визнаного диригента українського походження зі США, автора понад 115 записів для лейблів Naxos, Brilliant Classics та Ondine. Солісткою вечора стала скрипалька Владислава Лученко (Україна–Швейцарія), яка поєднує глибокий емоційний діапазон із віртуозною технікою.Шедеври Брамса і Малера стали символічним підсумком сезону — втіленням духовної сили, глибини і рефлексії, що звучить особливо промовисто під час війни.Детальніше читайте на сайті МКСК 🔗

🇺🇦У День Конституції України стартує конкурс дитячого малюнка «Відважним воїнам і рідній Україні — любов і шана вдячної дитини!». Мета — сформувати у дітей національну ідентичність, почуття поваги до захисників і дбайливе ставлення до довкілля. Учасниками конкурсу можуть бути діти віком 6–18 років у трьох вікових групах: читачі-учні 1-4 класів (6–9 років), 5-8 класів (10–14 років), 9-11 класів (15–18 років).Конкурсні роботи можна підготувати у таких тематичних напрямах: історія, героїчне минуле і сьогодення України, події російсько-української війни, визначні сучасні постаті у боротьбі за незалежність, національні традиції, любов до Батьківщини, охорона довкілля, віра в Перемогу.Крайній термін подання малюнків — 1 вересня на адресу: 03190, м. Київ, вул. Януша Корчака, 60, Національна бібліотека України для дітей.1 жовтня, у День захисників і захисниць України, в Національній бібліотеці України для дітей відбудеться урочиста церемонія оголошення та нагородження переможців та призерів конкурсу.

Сьогодні в Україні вшановують пам’ять дітей, яких вбила росія. Тих маленьких українців, які сьогодні могли б радіти канікулам, обирати професію, мріяти про спортивні рекорди та зростати у рідній країні. Замість цього їхні імена складають страшну статистику: станом на 2 червня 2025 року, за даними Офісу Генерального прокурора України, внаслідок повномасштабної збройної агресії росії загинула 631 дитина. А від початку російсько-української війни (з 2014 року) її жертвами стали вже понад 800 українських дітей. Найжахливіше у тому, що ці цифри не є остаточними — російські окупанти продовжують вбивати та калічити найбеззахисніших. І День пам’яті дітей, загиблих через війну, має слугувати нагадуванням для всього світу про трагедію, що триває. Світ не має бути байдужим до цього злочину — злочину проти гуманності, злочину геноциду, злочину проти майбутнього людства. Віримо, що ті, хто чинить його, неодмінно будуть покарані. Світла пам’ять усім маленьким українцям, які стали жертвами країни-агресора.

Щороку у третю неділю травня в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Це день скорботи за тими, кого знищили лише за право бути собою — думати, говорити, жити вільно. Ми згадуємо мільйони українців, чиї долі були зламані комуністичним режимом.Масові політичні репресії в СРСР, особливо в період так званого «Великого терору» 1937–1938 років, стали однією з найтрагічніших сторінок історії України. За архівними даними, лише за два роки на території УРСР було засуджено майже 200 тисяч осіб, з яких понад 120 тисяч — до розстрілу. Серед них — вчені, митці, священники, селяни, військові, вчителі. Дехто був відправлений до таборів ГУЛАГу або інших місць ув’язнення.Радянська влада системно приховувала ці злочини: місця поховань знищували бульдозерами, архіви засекречували, а вироки часто виносили позасудові «трійки» — без права на захист чи оскарження. Свідчення вибивали під тортурами.Цей день — нагадування про ціну свободи, незалежності і про те, як важливо захищати права людини і гідність.

Писанки — це більше, ніж просто розфарбовані яйця. Це стародавні символи життя, сонця, захисту й любові. Це тихий голос предків, що говорить крізь орнамент. У 2024 році Міжурядовий комітет ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини на 19-й сесії визнав українську писанку культурним надбанням людства.«Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць» — це перший міжнародний елемент від України спільно з Естонією, який внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Це визнання стало можливим завдяки рокам кропіткої праці — робота над номінацією почалася ще у 2017 році після зустрічі з українською спільнотою в Естонії. Раніше світ також визнав петриківський розпис, косівську мальовану кераміку та кримськотатарський орнамент орьнек. І з кожним таким кроком міжнародна спільнота підкреслює, що українська культура є невід’ємною частиною світового надбання, яка базується на повазі до творчого розмаїття та традицій народу.Детальніше читайте на Facebook сторінці 🔗

3 квітня у Львівському національному академічному театрі опери та балету відбулася урочиста церемонія відкриття року Молодіжної столиці Європи 2025. Ця визначна подія об’єднала молодь, міжнародних гостей, представників влади та громадянського суспільства. Такий статус українське місто отримало вперше в історії конкурсу і Львів розпочав цей рік потужно та емоційно. Церемонія розпочалася з виконання Державного Гімну України у виконанні Тараса Тополі, фронтмена гурту «Антитіла» та амбасадора Молодіжної столиці Європи. На честь обрання Львова Молодіжною столицею Європи у Львівській опері погасили поштову марку. На марці зображено офіційний логотип цього почесного титулу. Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості того, що саме Львів став символом європейського руху серед української молоді. У своїй промові вона підкреслила: «Оптимізм – це те, що притаманно молоді, і це саме те, що веде Україну до майбутнього».Детальніше читайте на сайті МКСК 🔗