Статистика telegram каналу - @maybeyesbutno

Лисяче лігво

Subscribers: 39
Photos: 10  Videos:   Links: 4 
Щось з чимось,але під своєрідним соусом. Винуватець ваших думок - @ryda_morda
2021-10-31

Кількість підписників

Історія змін лого

2022-08-17
2022-08-10
2022-08-06

Історія змін назви

Лисяче лігво
2022-08-17
Telegram: Contact @maybeyesbutno
2022-08-10
Лисяче лігво
2022-08-06

Історія зміни типу аккаунта

Публічна группа чи канал
2022-08-17
Акаунт Telegram
2022-08-10
Публічна группа чи канал
2022-08-06

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25
Вона кличе мене,як їй завгодно
Поки я чую голос знайомий в свій бік
Ми ненавиділи самотність однаково довго
Два береги скляних розбитих рік

Порви мої губи та лікті на шмаття
Якщо погода тобі ставатиме кращою
З моєї шкіри та нервів виходить чудове плаття
На вечірку за уявною адресою

Не скажу,що я параноїк,хоч пальці обдерті
Я реаліст,наша реальність паскудна
І я точно знаю,що ти хочеш смерті
Та як і я,ти не була підсудна

Я не знаю,чи ти дійсно хотіла
Чи потрібен тобі,як божевільному розум
Я не знаю,ким ще ти землю зігріла
Схоже,мені не завадить ще грам опіуму

Та ти не зможеш жити весь час у сні
Ти не зможеш бути при тямі весь час
Божевільне лімбо,світло в пітьмі
Химерні плями закружляли у вальс
Я живу уві сні
У тому сні,де ти губиш усі думки
Коли минають всі дні
І навіть не знаєш,де хащі,а де шляхи

Ми на глибині
Тоді коли світла не видно,лише дивні вогні
Якась дурня по житті
Залишилися тільки вірші на стіні

Силуети в вікні
Відбитки хороших,давніх часів
У морі в човні
Де не чути знайомих голосів

Я жив уві сні
Це не ти їдеш у трамваї
Любиш ходити пішки
Не порушуєш давні звичаї
Хіба інколи,десь і трішки

Я ненавиджу твої завіти
Загублені серед сотні облич
Впиши мене до них або зітри
На скрижалі сум возвелич

Ти могла торкатися мого серця
Зростити свої нові моменти
Серед розбитих уламків скельця
Звести нанівець усі монументи

Але десь глибоко в свідомості
Ховаються відображення святилища
Серед сну та пророчої невагомості
Мої думки витають у дикому вогнищі

Прокинься

Ні Бога,ні пекла,ні навіть неба
Тільки безмежно сірий дощ
Росте,поглинаючи всяку потребу
Топлячи і втягуючи до самотніх товщ

Я кохаю твої завіти
Вирізані на руках,ногах і стінах
До болю пекучі й спопелілі
Які змушують ставати на коліна
Кожне речення, сказане між нами
Починалося і закінчувалося твоїми губами
І кожне слово наче вдих,навіть без "лапок"
Так,що не вийде переписати під шумок

І з кожним правильним апострофом
Недолугою комою та інколи крапкою
Розливаєшся мені у грудях темним чорнилом
Навіщо тобі забирати залишки мого спокою?

Зимовий альбом погане місце для літніх секретів
І наші фото загубились серед сотні непотребу
Ти опадала буквами,тікаючи від ожилих моментів
Які ми створили і які перетворились у нещадну юрбу

Але я чекатиму тебе в алеї на лавці
Де почався наш перший спогад
Який не загубиться у тумані вранці
І кине тобі заспокійливий погляд