(1) Оскільки ліві та центр розвалилися, Олланд підступно не пішов на другий термін, і витягнув з захалявин молоденького технократа Макрона, який двічі переміг шляхом витонченого просування до другого туру Марін Ле Пен. Якій правиця лишилася у спадок від батька, якого вона запроторила до дурки, де він минулоріч помер у віці 96 років (до речі, як французький легіонер, Жан-Марі двічі тікав з тієї дурки, за що отримував мільйони лайків від "пересічних" французів). За всі ці шкарадства біля двох третин французів на дух не переносять Марину, навіть її племінниця Марешаль, яка давно сидить від іншої правої партії). Хабарі, Бабаков, його банк у Празі, кредити, абнімашки з месье Пютеном - це другорядне, але в пам'яті, та й Пютена довелося зрадити, і навіть Трампа, весь букет кон'юнктурниці зі синдромом нашої Юлії Володимірівни...До речі, частину своєї Конституції та виборчої системи ми зідрали саме з французів, тому чимало тамтешніх політичних логік нам в Україні досить зрозумілі. (2) Президент Макрон, двічі успішно переобраний, йде наступної весни. Партії в нього не лишилося, така амортизація 10 років, для Франції це звичне явище (ібо це єдина справжня президентська республіка, тому майже всі партії там трансформуються як лідерські за правилами виборчого циклу). Отже, він має (мав, і -зробив) підготувати свого центристського наступника (на цей раз більш правого, ніж лівого), щоби знов прокрутити "дурочку". Що ж, це, як експертне товариство давно і вважало, діючий мер Гавру, перший прем'єр президентства Макрона (2017-2020), лідер власної партії "Обрій" Едуар Філіп. Тихо повернувся до Гавру, переобрався, тефлон, позитив, обережне, розраховане перебалансування направо. Макрон учасно перевів його до "бойового резерву". Тепер...(3) Що таке француз як виборець та одиниця (unit) політичного процесу - про це вичерпно написав п'ємонтець (тобто італійський наддніпрянець, туринець, для якого француька ближча від італійської) Умберто Еко в підручниковій книзі політтехнологів та контррозвідників "Празький цвинтар". З тих пір нічого не змінилося. Спрощуючи і технічно, за будь-якої можливості буржуа (це ж, агов, французьке поняття) голосує проти радикалів. За чудової ІІІ-ї, за розпатраної IV-ї і нинішньої, плинної V-ї Республіки. Станція "Мир" не впала на Париж, як віщував покійний Пако Рабанн, а отже нічого не змінилося. (4) Мадам Ле Пен випустили на сцену тому, що її спадкоємець, юний красень Жордан Борделла, наразі виграє в будь-якого кандидата в другому турі. На "пісюточку", але, маленький коршонет (пуцвірінок), витягує. Навіщо ж нам, uZOG, таке щастячко? А тут повернення Марини на велику сцену...(5) За 10 місяців. Межа Ле Пен у першому турі, наразі, і до майже неуникненного тепер розвалу правого табору - 35%. Філіп тихо починає з 18%. Але, коли ми порахуємо всі карти (скажімо, за лютим проукраїнцем Рафаелем Глюксманном - 9%), то матимемо - quoi? - 40+%. І це ще без лівих! Ну і кандидат від націоналістів отримує сьогодні десь так само. Що станеться з лівим виборцем - табором справжнього борця Меланшона (на цьому рівні полупокерів уже немає), його 13-20%? Вони не підуть направо, це майже табу. Ми бачили це раніше. (6) Марина Ле Пен - сувора політична бійчиня, її слід поважати, а не збиткуватися. Така, більш полірована та породиста Раїса Богатирьова з крилами. Чи може так статися, що на третій раз вона переможе на виборах? Може. Хоча межі її вузькі, в самому правому русі. Важливо, наразі, саме це. (і - 7). Et ainsi, 10 місяців до виборів - це майже вічність. Слід сказати, думали, як справитися з Жорданом Барделла, юним харизматичним пасіонарієм, який (міг) кинути виклик владі масонів, глобалістів, тамплієрів, рептилоїдів і галушкожерів. А тут, таке щастя - і на третій раз у нас, здається, мадам Ле-Пен. Сен-Дені і Монжуа! Ну а виграє той чи та, яку підтримають центристські політичні та фінансові кола часів ще Валері Жискар д'Естена, сьогодні все ще Франсуа Байру, faiseur de rois, це десь 5-7-10 найважливіших відсотків...Далі