Зима 2026-2027: Деснянський район готується до найгірших сценаріїв. Від КМДА очікуємо не обіцянок, а конкретних результатів

Нещодавно відбулося засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).

Головним питанням стала готовність Деснянського району до опалювального сезону 2026-2027 років, тривалих відключень електроенергії та можливих пошкоджень критичної інфраструктури. Усі управління та підрозділи Деснянської РДА прозвітували про стан готовності до зимового періоду.

Досвід січня 2026 року показав ціну недостатньої підготовки міської інфраструктури, коли сотні тисяч людей залишилися без тепла, води та світла.

Повторення такого сценарію неприпустиме.

Що зробив Деснянський район для підготовки до нової зими?

З лютого 2026 року РДА працює над Концепцією енергонезалежності району та направила до КМДА близько 100 листів із конкретними пропозиціями та запитами щодо необхідних ресурсів і фінансування. Не отримавши допомоги від міських служб, район підготувався самостійно – завдяки підтримці благодійників, донорів, міжнародних партнерів і небайдужих мешканців.

На сьогодні сформовано та залучено без використання коштів міського бюджету та за активного сприяння голови району:

– 6 МВт загальної потужності резервного обладнання;
понад 150 генераторів для закладів освіти, охорони здоров’я та інших об’єктів;
– 1 МВт потужності автономної котельні;
– 20 великих опорних пунктів та 92 пункти незламності;
– резервне обладнання для забезпечення автономної роботи об’єктів району.

Що почули від міста?

До комісії долучився перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Представник міської влади запевнив, що Київ готовий до зимових викликів, а Деснянський район буде забезпечений теплом і водою. Також йшлося про будівництво та підготовку додаткових резервних об’єктів, які мають посилити стійкість систем життєзабезпечення.

Водночас конкретних відповідей на ключові питання готовності району ми не отримали.

Зокрема, досі потребують чіткого підтвердження:

– які резервні потужності вже фактично введені в експлуатацію;
– де розташовані об’єкти, які мають забезпечувати Деснянський район теплом і водою;
– яку кількість будинків та мешканців вони зможуть обслуговувати;
– у які строки будуть завершені роботи на об’єктах, що ще будуються;
– який алгоритм дій передбачений у разі повної зупинки ТЕЦ-6.

Окреме питання – забезпечення пальним генераторів, які район уже отримав завдяки благодійникам. Навіть щодо цього базового ресурсу Деснянська РДА змушена звертатися до міських служб із листами та вимагати вирішення проблеми.

Водночас конкретних відповідей на ключові питання готовності району ми не отримали.

Щодо Плану стійкості столиці на 37 мільярдів гривень: Деснянський район, як і решта районів міста, не отримав із нього ані копійки.

Увесь розподіл коштів, координацію та реалізацію заходів здійснює безпосередньо КМДА через профільні департаменти. Тобто ключові питання життєзабезпечення – опалення, вода, генератори та електроенергія – замикаються на міській владі, а не на районних адміністраціях.

Заяви про готовність міста не забезпечують мешканців теплом і водою. Об’єкти, які ще будуються та мають запрацювати до кінця року, не вирішують проблеми сьогодні. Критична ситуація вже настала, і район не може чекати, поки міські плани перетворяться на реальні потужності.

Паралельно район продовжує виконувати власні завдання.

За підсумками засідання комісії районним службам доручено актуалізувати базу Пунктів незламності, поповнити запаси медикаментів і засобів зв’язку, забезпечити цілодобовий та безперешкодний доступ до укриттів, перевірити роботу генераторів у лікарнях і поліклініках та сформувати щонайменше двотижневий запас пального. Окрему увагу приділено маломобільним громадянам та іншим вразливим категоріям населення.

Деснянський район не чекає допомоги збоку: ми залучаємо ресурси, шукаємо партнерів та посилюємо резерви для роботи в найскладніших умовах. Проте забезпечення теплом, водою та світлом півмільйонного району – це пряма відповідальність міської влади, яка управляє критичною інфраструктурою Києва. Криза вже настала, і мешканці потребують ресурсів негайно, а не після завершення будівництва чергового резервного об’єкта.