Північний міст

Головні факти та інженерія
• Проєктування: Розпочалося у 1968 році під керівництвом видатного інженера Георгія Фукса. У створенні також брали участь інженери Б. Гребень та Є. Левинський.
• Конструкція: Це перший у колишньому СРСР вантовий міст із єдиним пілоном. Висота А-подібного пілона становить 119 метрів, а довжина основного вантового прольоту біля лівого берега — 300 метрів.

Північний міст почали проєктувати у 1968 році. Завданням проєктувальників на чолі з Георгієм Фуксом було зробити максимально довгий проліт мосту. Це було потрібно для проходу великих суден. Міст будували близько до вже наявного Рибальського залізничного моста (раніше — Петрівського). Якби проліт нового моста був би закоротким, габаритні судна не змогли би безпечно маневрувати. Зробити такий великий проліт вирішили завдяки вантовій конструкції. Вантовий міст — це такий, у якому мостове полотно підвішується за канати (ванти) до високого стовпа — пілона[3].

У 1971 році розпочато будівництво мосту. Відкритий 3 грудня 1976 року.

Північний міст став першим у СРСР вантовим мостом з одним пілоном. Довжина вантового прольоту, який розташований біля лівого берега, складає 300 метрів. Він підвішений за пілон висотою 119 метрів вантами зі сталевих канатів. Форму пілона у вигляді літери «Л» придумав архітектор Анатолій Добровольський (він же автор проєкту готелю «Україна» й Головпоштамту на Хрещатику, Будинку художника в Києві), за цю роботу він не отримав грошей. Правобережна частина мосту через Дніпро — естакада з прогонами по 63 метри.[3]

У 1981 ройф авторський колектив за розробку проєкту отримав премію Ради Міністрів СРСР.