Про ризики життя в Києві і їх прийняття (і, звісно, про те, що наземне метро має їздити під час тривоги)

30 вересня ворог атакував Інститут ядерних досліджень, де знаходиться невеликий ядерний реактор (зупинений), вчора - школу та Південний міст. Ці атаки відбувались дронами.

І якщо ви думаєте, що ворог не знає що дроном опору мосту не зруйнуєш, то ви помиляєтесь. Тим більше всі креслення і фахівці у них і так є.

Ймовірно, це була демонстративна атака. Але ворог може нанести такі ж атаки крилатими або балістичними ракетами, які нанесуть значно більше шкоди, ніж палаюче накриття колій метро.

Ворог може вдарити по автобусу, тролейбусу, трамваю чи електричці. Може по зупинці громадського транспорту або залізничній платформі з людьми сотнями людей, які чекають транспорт. Або по одному з численних київських заторів. Може прилетіти балістика по одній зі станцій метро мілкого закладення.

За статистикою минулих років офіційно смертність від обстрілів була меншою, аніж від ДТП. Хтось з вас не виходить на вулицю, бо боїться, що його зіб'є авто? Це такий собі фаталізм вже - виходити на вулицю, розміючи, що дебіл на швидкості 160 в місті може вилетіти на тротуар і тебе збити, або проїхати на червоне на перехід.

Цього року, ймовірно, статистика по обстрілам буде вищою, але і МВС з КМДА не чухаються, щоб смертність в ДТП знижувалась (поки виходить навпаки).

Також ворог може нанести удар до аварійним спорудам каналізації або водогону (деталізовувати не буду). І скоріш за все винесе нам всю теплогенерацію від рівня районних котелень і вище (минулого року було +11 в квартирі, зараз очікую до +1).

Тут можна ще довго продовжувати, але цього вже досить щоб цивільна людина поставила собі питання: прийняти всі ці ризики і залишатись в Києві або їхати на Захід України або в якесь невелике місто?

Так, звісно тим, у кого робота може бути віддаленою і ви готові на якийсь час змінити картинку, я б рекомендував кудись переїхати, якщо ви не готові до такого. Але більшість людей цього точно зробити не зможе і буде ночувати в холодних темних квартирах їздити з Позняків або Троєщини на правий берег на роботу.

Про військових взагалі мовчу - ми то за наказом командира переїдем куди пошлють :) Але наразі десятки тисяч військових кожного дня за допомогою громадського транспорту або авто їздять містом. І дуже матюкаються, коли не можуть переїхати з берега на берег, бо червона лінія працює кілька годин на день, а в автобус неможливо влізти. Пантєлєєв, звісно, в цьому ніяких проблем не вбачає.

В ГО "Пасажири Києва" ми з 2022 року намагались змусити міську владу відновити рух комунального (бо маршрутки їздили) громадського транспорту під час тривог. І лише минулого року за ініціативи тодішнього начальника КМВА Тимура Ткаченка це вдалось.

Тоді ж пропонували і відновити роботу метро, хоча б наземної частини зеленої лінії - була відмова. Але після того як тривога почала займати більшу частину дня і уряд спеціально прийняв відповідну постанову - запустили і зелену лінію. Постанова дозволила запустити і наземну частину червоної, але цього зроблено не було.

І от вже вчора КМДАшна обслуга почала прогрівати народ на предмет того, що рух наземною частиною зеленої лінії метро таки зупинять на час тривог.

Це російське "Ка би чего не вьішло" у виконанні КМДА вже сильно набридло - щоправда воно розповсюджується тільки на містян і не заважає займатись справами, про які регулярно пишуть в прес-релізах прокуратури.

Якщо мерія хоче щоб місто взагалі перестало функціонувати, то робота метро між берегами по 3 години в день цілком вкладається у ці плани. І ніякі автобуси не перевезуть той пасажиропотік (зараз автобуси 1м перевозять приблизно 1/40 пасажиропотоку лінії метро, яку вони дублюють).

В тому стані, до якого Кличко довів громадський транспорт Києва за 12 років господарювання, альтернативи метро просто немає. Ні автобуси, ні баржі, ні пороми чи понтони не здатні перевезти такі потоки людей.

Тому якщо Віталій Кличко, як пишуть ЗМІ, знов хоче зупиняти рух зеленої лінії метро через міст, то у мене є пропозиція: складайте мандат і виїжджайте - нам такий мер, який діє не в інтересах киян не потрібен, містяни самі розберуться коли їх треба працююче метро, а коли ні.

Зараз щоб жити в Києві ви або приймаєте ризики і пристосовуєтесь, або не витримуєте і переїжджаєте. Але навіть прийнявши ризики, але їздячи кожного дня по правому берегу на авто, ви не зрозумієте людину, яка намагається ввечері повернутись додому з правого на лівий на метро.

Текст Олександр Рак.