Скільки б нам не було років, Валентина Сергіївна завжди називала нас "синочки".

Сьогодні на 78-му році пішла з життя Валентина Антоненко – людина-легенда, яка протягом 32 років була серцем і душею школи №12 (зараз це Ліцей "Лінгвіст" імені Заріфи Алієвої). Я добре знав Валентину Сергіївну особисто. Ця жінка мала той рідкісний сталевий характер, з яким не могла просто керувати школою, вона створювала найкращі умови для учнів і боролася за педагогічний колектив. Очоливши заклад у перші роки незалежності України, їй фактично довелось формувати його з нуля як нову українську школу. У неї була принципова позиція – навчання має бути рідною мовою, щоб діти вивчали і любили її з дитинства. І водночас вона робила все, щоб нове покоління бачило світ ширше через вивчення іноземних мов. Вона знала кожного в обличчя і роками пам'ятала успіхи своїх учнів після випуску. Любила виходити на сходи особисто зустрічати дітей. Скільки я пам'ятаю, завжди ініціювала обміни, запрошувала делегації, будувала міжнародні партнерства, які давали школі реальні можливості для розвитку. Вкладала безліч зусиль у зміцнення давньої дружби Ірпеня з народом Азербайджану. Згадую 2022-й рік. Тоді Валентину Сергіївну нагородили орденом "Достлуг" ("Дружба") від Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва. Вона щиро пишалася тим, що її ліцей став символом єднання двох народів. Її поважали за чесність, мудрість і за те, що її ніколи не зупиняли труднощі. Після обстрілів будівлі школи вона першою взялася за її відновлення і твердо сказала мені: ми маємо відновити навчання вже у вересні 2022 року. Діти мають повернутись за парти! Сьогодні ми дякуємо за кожне покоління ірпінців, яке виросло під її опікою. Валентина Сергіївна Антоненко назавжди залишиться в історії Ірпінської громади як приклад вірного служіння педагогічній справі. Висловлюю щирі співчуття рідним, близьким та всій великій родині учнів, педагогів і випускників. Світла пам’ять!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎

Facebook 📹 YouTube