ЯК ЦЕ БУЛО Минуле не зникає. Воно лише стає м'якшим, як світло на старій листівці…Монумент на честь Архипа Куїнджі, художника-пейзажиста зі світовим ім'ям, уродженця Маріуполя, грека за походженням.З власної волі і без державного замовлення монумент на честь Куїнджі зажадав створити донецький скульптор Василь Петрович Полонік наприкінці 1970-х рр. Скульптор працював над композицією декілька років і зупинився на погрудді молодого Куїнджі. Адже той був молодим, коли покинув Маріуполь. За життя Куїнджі носив бороду. Скульптор зупинився на варіанті з досить короткою бородою, що не псувала і не старила образ.Зазвичай монумент складається з фігури та постаменту. Скульптор відповідає за фігуру, архітектор — за розрахунки та постамент. Але сплатити архітекторові було нічим, і первісні розрахунки виконав сам скульптор Василь Полонік. Він бачив погруддя на колоні з граніту, що робило монумент водночас і матеріальним, і легким за силуетом. Розпочалися пошуки відповідної колони. Її знайшли випадково в Дніпрі, де виготовляли кам'яні вали-колони для паперової промисловості. Одна колона з невеликим дефектом на зашліфованій поверхні не задовольняла виробників паперу, але цілком підходила для монумента, створеного Василем Полоніком. Колону придбали і перевезли в Маріуполь. У місто прибули і частини монументального погруддя, виконані з червоної міді. Голова була створена суцільною, рука з пензлем виконана окремо. Частини погруддя були зібрані на місцевому заводі медичного обладнання.Монумент урочисто відкрили 26 квітня 1984 року на перетині проспекту Металургів та бульвару Т. Шевченка. У зв'язку з реконструкцією скверу в цій частині, пам'ятник А. І. Куїнджі 25 червня 1993 року знайшов своє постійне місце на сучасній Грецькій площі неподалік від міськвиконкому.