Світ ловив мене, та не спіймав.Г. СковородаОдин чувак ходив 32 роки між 1857 та 1889 по замкнутому колу у 365 миль на сході США, з циклом точно 34 дні. Тому що він був одягнутий у шкіряний одяг, зроблений із різних сумок, чоботів та такого іншого його звали Leatherman.Його справжнього імені ніхто не знав, він мало розмовляв, але було відомо що він краще володіє французькою ніж англійською. По дорозі він зупинявся у 10 містах, які зробили для нього виключення в законі про волоцюг. Люди у містах чекали на нього, годували та і взагалі він став ритуалом, діти його дуже любили. Де він брав гроші невідомо, але він закупався у магазинах та завжди розраховувався. Ніхто не знав чому він так ходить колом і яка його мета. Одного разу його затримали та провели медичний огляд, але він виявився психічно здоровим, мав при собі гроші й хотів йти далі. У 1889 році Лезермен помер, в нього знайшли біблію французькою та поховали. Але легенди та здогадки про його життя не вщухали. Люди не могли заспокоїтись й у 2011 році нібито з метою перенесення поховання в інше місце вирішили взяти пробу ДНК з решток знаменитого мандрівника по колу, щоб хоч трохи дізнатись про нього та його походження.Поховання виявилось порожнім, тобто там були рештки домовини та цвяхи, а Лезерман, мабуть, знов десь по колу ходить. https://daily.jstor.org/the-legend-of-the-leatherman/