Мій власний вихід з 8 мечів ☺️Скажу чесно - я не те що не люблю бігати. Я ненавиджу бігати. Але як постійно нагадує 8 мечів - всі обмеження існують виключно в нашій голові.Тому сьогодні я вирішила змінити свій погляд на цей процес 🤣І побігла.Але вирішила що буду це сприймати не як катування свого тіла незрозумілими рухами, А як тиху розмову з моїм тілом, відчуваючи коли потрібно пришвидшитися, а коли уповільнитися Відчуваючи стукіт серця. Усвідомлено дихати, а не просто виживати на дистанції.І знаєте що? Намір був скромний - протриматися хоча б 5 кіл і не впасти в травуАле коли вимикаєш внутрішнього критика, ноги самі біжать далі. 🥳Ні, марафону не сталося і це не було 10 кіл. Це було всього 6,5. Але вперше в житті це були кола чистого задоволення.Для мене ці 6,5 кіл стали символом. Навколо нас завжди будуть обставини, які здаються пасткою. Але іноді, щоб вийти з 8 Мечів, не потрібно чекати на рятівника - достатньо просто змінити фокус, зав'язати шнурки і зробити перший крок у власному темпі. 😊І так, ліхтарик також був 😂Обіймаю кожного, хто зараз бореться зі своїми внутрішніми обмеженнями. Ви сильніші, ніж думаєте! 💓