І ще хочу додати. Я завжди кажу, що для того, щоб втілитися в цей час, на цій землі, наші душі стояли в черзі. Адже мета душі - не «жити довго і щасливо». А отримати новий досвід. А досвід - це не те, що з нами відбувається,а те, з чим ми виходимо ПІСЛЯ.

І якщо дивитись на наше життя саме так…то кожен із нас зараз проходить один із найсильніших уроків душі. Ми живемо в часи, які точно увійдуть в історію. Але найважливіше - вони вже увійшли в нас. В наш характер. В наші реакції. Ми вчимося тримати світло там, де темно,залишатися людьми там, де легко озвіріти,відчувати, навіть коли болить,вибирати життя, навіть тоді, коли поряд ходила смертьі любити - навіть коли страшно. Так, ми не вибирали самі події. Але ми кожен день обираємо,якою людиною ми з них виходимо.

І це і є наша справжня свобода. Ми можемо закритися і ожорсточитися. А можемо стати глибшими, теплішими, живішими. Ми можемо жити на автоматі. А можемо почати жити усвідомлено - відчуваючи, цінуючи, дякуючи. І я справді зараз бачу навколо стільки людей, які, пройшовши через біль, стають світлом для інших. Тихим, теплим, справжнім. І мені хочеться нагадати кожному:ти тут не випадково.Твоя душа знала, що зможе.

Сьогодні я хочу, щоб ви на секунду зупинилися і запитали себе:з чим я виходжу з цього досвіду?

Зупинись і відчуй це. Бо попри все ми ростемо. І попри все - ми несемо в собі не тільки біль, а й щось дуже світле, тепле і живе.

Те, що обов’язково стане фундаментом нашого майбутнього.

Тож нехай кожен день буде ще одним маленьким кроком до того майбутнього, яке ми всі зараз створюємо - своїми думками, діями і серцями.

💛