🙂🙂🙂🙂🙂 🙂🙂🙂

Привіт. Я сьогодні до тебе без поспіху. Просто посидіти і погомоніти. Я давно помітила одну річ:коли я перестаю думати про те, чого мені бракує, а зосереджуюся на тому, що вже є, життя виглядає значно стійкішим. Так, у мене також бувають не ідеальні дні. З роботою, справами, втомою, думками. Але є кілька речей, які не дають мені валитися з ніг - і я почала це помічати.Мене тримає режим.

Не тому що я «дисциплінована», а тому що психіці потрібна передбачуваність. Одна і та сама кава. Знайомий маршрут. Звичні дрібниці.Мене тримає дім.

Місце, де не треба бути зібраною. Де можна мовчати, бути розпатланою і не пояснювати, що з тобою.Мене тримають маленькі радощі.

Не глобальне щастя, а конкретні речі:теплий плед, музика, тиша, кіт, серіал, нормальна вечеря.Мене тримає дозвіл собі бути «звичайною».

Без героїзму. Без «я маю ще трохи потерпіти». Я вмію вчасно зупинитись - і це теж сила. І ще мене тримає одна проста думка:я не починаю з нуля.

Навіть у складний день у мене вже щось є. Якщо сьогодні і ти тримаєшся на простих речах -це не мало. Це і є те, що дає можливість жити, а не виживати. Стабільність може і не виглядає яскраво, але саме вона дає можливість дихати. Я хочу, щоб ти сьогодні звернула увагу не на те, що ще попереду, а на те, що вже у тебе.

Бо інколи мати все - це мати опору, навіть у звичайний день ❤️