12 січня. Доброго ранку! Нарешті ми дома в селі! Вчора було чергове випробування: в квартирі з ранку +10, собакам гуляти важко бо дуже слизько або реагент розʼїдає лапи, старіший взагалі повідомив, що по такому морозильнику гуляти не буде, тож вирішила їхати. Далі було дуже страшно: ледь спустилася машиною з льодової Лютеранської, а це одна з найкрутіших київських вулиць, бо їхати вверх по суцільному льоду не наважилася, а треба було виїхати зі стоянки, тряслась як заяць, але все вдалося, бо 20 років за кремом, про власну хворобу мовчу, дякую, що температури немає, а щоб було не скучно, ще й ліфт зламався і довелося разів 10 бігати вверх-вниз на 5 поверх, і речі носити, про світло не пишу, самі знаєте, тож часу щоб написати пост, просто не було. Я взагалі не могла ні про що думати, поки не добралася в тепло зі всією своєю звірячою родиною. Дорога - це ще одне випробування. Але це була дорога додому. А як ми всі раділи! Дім нам, а ми дому. І кожного разу я дякую Всесвіту, що він в мене є і що одного разу одна розумна жінка фактично примусила мене зайнятися пошуками його і купити. А як я опиралася, шукала різні інші варіанти для вирішення проблеми, яка була в мене тоді. Але її останній аргумент: «Купите потім собі конячку і будете їздити», так мене зачарував, що я таки наважилася та знайшла і купила цей будинок. Конячка, мабуть, в мене попереду. Думаю над цим. Дім я довго не приймала, хоча одразу зайнялася ремонтом, який затягнувся на пару років, потім їздила периодично з мамою, потім постійно на вихідні, бо мама просила. І вже після смерті мами, коли почався ковід з його повною ізоляцією, почала розуміти, навіщо він мені. Він терпляче чекав. І дочекався. І весь цей час я відчувала його любов. Тепер вона взаємна настільки, що не можу собі уявити, як жити без нього. Він тепер як підвалини мого нового життя, які я заклала в той день, коли купила його. Закладайте такі підвалини. І добре це робити саме сьогодні. Інколи треба наважитися на щось таке фундаментальне, що стане основою чогось нового, що ти зрозумієш набагато пізніше. Такими підвалинами зараз можуть бути знання, особливо щось повʼязане з новітніми технологіями, з ШІ. Ми можемо не розуміти зараз навіщо це нам, але наступить період, так складуться обставини, що це не тільки значно покращить життя, а й стане опорою та допоможе побачити майбутнє. Бо коли ми змінюємо щось важливе для нас, то змінюємося самі. Сьогодні дуже потужний день, в якому наша енергія працює не як агресія, яку ви могли відчути вчора, а як рушійна сила наших забаганок. Беріть в роботу найважливіші та найскладніші справи, що повʼязані саме з вами - все обовʼязково вийде, починайте щось таке, що давно хотіли зробити, але не наважувалися. Скрізь повинно бути зелене світло, якщо ви розумієте що хочете. Ви можете не розуміти навіщо воно вам. Але є бажання і воно головне, все інше підтягнеться. В світі продовжується бурління, агресія, туманність, періодично вскривається ще один гнійник, або щось таємне та мерзопакосне. Так буде і на цьому тижні. Але це чудовий період, щоб подорослішати, зрозуміти, що допомогу чекати марно, нарешті наважитися все взяти в свої руки і зробити щось для себе самостійно. Результати будуть приголомшливі, головне - розпочати. І це можна і варто зробити саме сьогодні. І ніяка війна, ніякі намагання нас знищити, не стануть на заваді. Робіть цей перший крок. І, як завжди в цей день, попереджаю: якщо у вас повна апатія і враження, що ви засинаєте, відпочивайте, не беріть нічого важливого в роботу. Символ сьогоднішнього дня - Ведмідь, а він інколи впадає в сплячку. То може саме ваш Ведмідь сьогодні в сплячці. Поспіть і ви, 15-20 хвилин допоможуть відновити сили. Не давіть себе, бо це небезпечно для життя. Допомагайте війську. Самі розумієте як там з цими морозами зараз. Майте спокійний день та будьте щасливими