Логотип телеграм спільноти - Сергій Притула
Посилання на канал: https://t.me/serhiyprytula Мій фейсбук - https://www.facebook.com/serhiyprytula/ Інстаграм - https://www.instagram.com/siriy_ua/ Youtube - https://www.youtube.com/prytula БАЗА МОНО - https://base.monobank.ua/89gMbvnkrTu7sR
Логотип телеграм спільноти - ББС Небесна Кара 54 ОМБр
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: bbcnk54@gmail.com
Логотип телеграм спільноти - Bitcoin, інвестування, гроші - Лінивий CRYPTO інвестор
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Логотип телеграм спільноти - STERNENKO
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.

Статистика telegram каналу - @lukicon

Логотип телеграм спільноти - Канон і Дух в дії 🌿 2024-07-14

Канон і Дух в дії 🌿

Кількість підписників:
435
Фото:
1100 
Відео:
76 
Посилання:
67 
Категорія:
Мистецтво
Опис:
– про традицію і майстерність ✨ • богослов’я ікони 🎨 • техніка іконопису 🏛 • події училища Приєднуйтесь! 🫶🏻

Кількість підписників

День: +34
Тиждень: +38
Місяць: +60
Всього:
435

Середній перегляд на повідомлення

День: +183
Тиждень: +183
ERR: 140.43%
ERR (24): 42.07%
Середній за 30 днів:
611

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Канон і Дух в дії 🌿
2025-03-26
Канон і Дух • 🌿
2025-03-24
ІКОНОПИС: Канон і Дух 🌿
2025-02-07
ІКОНОПИСНЕ УЧИЛИЩЕ 🎨
2024-09-05
🎨 Іконописне училище
2024-07-14

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала 🎨 Іконописне училище - @lukicon

Хіротонія в День Входу Господнього в Єрусалим 🌿
13 квітня 2025 року, у неділю Входу Господнього в Єрусалим, в Кам’янець-Подільському кафедральному соборі відбулася особлива та зворушлива подіясвященницька хіротонія над випускником нашого іконописного духовного училища, дияконом Сергієм Ткачем.
Після 3,5 років вірного служіння у дияконському сані (3 жовтня 2021р.), отець Сергій був удостоєний великої честі — через рукопокладення у пресвітери стати пастирем Христової Церкви.
Хіротонію звершив митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор. У своєму слові владика наголосив, що навіть у наш непростий час ті, хто беруть на себе ярмо служіння Божому Слову, несуть велику відповідальність та покликання, яке потребує глибокої свідомості і мужності.
Цього ж святкового дня, коли собор був наповнений великою кількістю причасників, новопоставлений священник отець Сергій вперше причащав вірян та виголошував заамвонну молитву.
Після Божественної літургії отець Сергій, прийнявши благословення архіпастиря, подавав вірянам хрест, приймаючи щирі привітання з цією великою радістю — його особистою П’ятидесятницею.
Нехай Господь благословить новопоставленого пастиря на довге, плідне і натхненне служіння! 🙏
Axios! Аксіос! Достойний! 🌿
565
25-04-14 13:37
Вхід Господній у Єрусалим — це радість, сповнена пророчого змісту.
Сьогодні ми святкуємо день, що відкриває перед нами двері Страсного тижня — днів особливого співпереживання спасительним стражданням Христа.
Господь входить у святе місто не як земний цар, а як Цар миру, лагідний і смиренний, несучи не лише пророцтва, але їхнє звершення. Його вітали пальмовим віттям і вигуками: «Осанна Сину Давидовому!» — діти та прості люди, серця яких були відкриті для істини.
Ми також сьогодні радісно прославляємо Його, знаючи, що Його царство — не від світу цього, а від вічності. І в цій зустрічі з Ним — наша надія.
Нехай цей день надихне кожного з нас на щире слідування за Христом — і в світлі, і в тіні Його хреста.
Зі святом! Радості, миру, духовної зрілості й благословенного вступу у Великі Дні.
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
155
25-04-13 05:03
Вхід Господній у Єрусалим
Мф. 21:1–11; Мк. 11:1–11; Лк. 19:29–44; Ін. 12:12–19
🌿 «Осанна в вишніх! Благословен Той, Хто йде в ім’я Господнє!»
Уся Євангельська історія стікається цього дня в одне місце — Єрусалим, де людські голоси ще співають славу, а Христове серце вже плаче…

Сюжет і глибина свята
Христос входить у місто не як завойовник, а як Цар миру — не на бойовому коні, а на осляті. Цей в’їзд — виконання пророцтва Захарії:
«Се, Цар твій гряде до тебе, праведний і спасаючий, покірний, сидячий на ослі» (Зах. 9:9).
🌟 Але це не просто символ смирення.
Ослик — образ язичницьких народів, необузданих, ніколи не навчуваних Законом. Христос, Слово Боже, входить і в них, приводячи до спасіння тих, кого ще не сідлали ні пророки, ні Закон.
Весь цей урочистий похід звершується на тлі Єлеонської гори — символу піднесення і сходження. Гора подана у вигляді лещадок — духовних сходинок до неба.
А з іншого боку — Ієрусалим, замкнений, гордий, з куполами й мурами… Але Христос знає: там Його не зустрінуть так само щиро. І Він… плаче.

Іконографія: хто є хто? 🎨
🟢 Господь на осляті — у центрі. Ноги осла іноді зображають завислими в повітрі: це не просто в’їзд до міста, це — сходження з неба на землю.
🔵 Апостоли — йдуть за Ним. Їхні обличчя сповнені серйозності, споглядання, молитви. У деяких іконах — нимби над усіма дванадцятьма, бо це не момент історії, а відбиток вічності.
🟡 Натовп народу — постеляє одежі, ламає гілки, стелить пальмові віття. Це — радість прориву, коли душа сама кидається на зустріч Господеві.
Але є й ті, хто зображений із прикритими устами чи зупиняє дітей — фарисеї, які вже носять на собі маску суду.
Діти — у білому. Їх не згадує Євангеліє в сцені в’їзду, але традиція включає їх до ікон, бо лише дитяче серце впізнає Бога у Тому, Хто йде смиренно.
Серед них навіть сцени побутові — хлопчик витягує занозу іншому, чи вилазять на пальму, як символ духовного сходження.
🌿 Віття пальм і верб — не просто декор. Це образ перемоги над смертю. Той, хто нині несе гілку — завтра нестиме хрест, і саме в цьому — істина духовного воїнства.

Неочевидне в очевидному
Так, ми знаємо цю подію. Ми святимо гілочки, співаємо «Осанна»…
Але ікона не про минуле. Вона — про внутрішній стан серця.
Бо місто — це твоя душа.
Ослик — твоя тілесність, яка ще не знає дисципліни.
Гора — це дух, що підноситься.
А пальма з колючками — випробування на шляху до пізнання Бога.
Христос наближається. І плаче…
Бо знає, що сьогоднішнє «Осанна» може завтра стати «Розіпни!»
І лиш твоя особиста відповідь любові змінює хід цієї історії.
Нехай серце стане Ієрусалимом, що не зачиняє воріт.
І нехай у ньому не буде місця фарисеєві, а лише дитині,
яка бачить у смиренному Подорожньому — Царя Слави.
🕊️🌿🙏
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
2500
25-04-12 12:02
Воскресіння праведного Лазаря
(Ін. 11, 1–45)
📜 Це було останнє чудо Христа перед Його Стражданнями, і водночас — передвістя Пасхи.
Саме в суботу перед Вербною неділею Церква вшановує день, коли Господь воскресив Своїм словом уже похованого на четвертий день Лазаря з Віфанії.
📖 В Євангелії від Іоанна — єдине детальне свідчення про це чудо, і саме воно лягло в основу іконописної традиції, яка веде нас від римських катакомб до шедеврів Візантії й давньої Русі.

ІКОНОГРАФІЯ ЧУДА 🎨
🟡 Христос — велично зображений зліва, з піднятою десницею:
«Лазарю, вийди!»
Справа — спеленатий Лазар стоїть у чорному гробі-печері,
відкритому руками юнаків — один із них розмотує пелени, інший затуляє обличчя від запаху смерті,
який уже панував, адже минуло чотири дні
🔵 Сестри Марфа і Марія — біля ніг Спасителя:
одна — у поклонах, інша — з руками до неба.
Дві іпостасі віри — скорботна і прославляюча.
🟢 Апостоли — вражено спостерігають за дивом,
вникаючи в силу воскресіння, яка не просто підняла тіло,
а відкрила шлях до вічного життя.
🔴 Іудеї — різні в емоціях:
хтось здивований, хтось сумнівається,
а хтось — щойно пізнав істину і повірив.
⛰️ Освітлені схили позаду — символ перемоги життя над смертю.
🌑 А темна печера — образ гріха, тління і безнадії, з яких Христос кличе кожного.

БОГОСЛОВСЬКА ГЛИБИНА
Це не просто диво. Це — виклик.
Бо в притчі про багача і Лазаря (Лк. 16, 31) Христос каже:
«Якщо навіть мертві воскреснуть — не повірять, якщо не слухають Мойсея і пророків»…
Тому питання не в тому,
чи може Бог звершити чудо.
А в тому:
чи здатне моє серце на нього відгукнутися?
Чи готовий я сам вийти з гробу байдужості, лінощів, страху?..

Сьогодні — день звернення!
«Лазарю, вийди!» — це вже не тільки до нього.
Це — до мене. До тебе. До кожного з нас.
Христос кличе. А чи чуєш Його ти?..
🕊️🙏🌿💛
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
180
25-04-11 11:05
Богослужбові події останнього тижня
Останні дні були наповнені особливою благодаттю та глибоким Богослужбовим змістом. Усе, що відбувалося в нашому храмі — це не просто дійства, а жива молитва Церкви, яка торкає серце кожного.
📿 Стояння преподобної Марії Єгипетської — зворушливе і покаянне Богослужіння, яке допомагає глибше пережити шлях духовного очищення. 🕯️ Читання Великого канону преподобного Андрія Критського — одне з найбільш зосереджених і покаянних молитовних дійств Великого посту.
🌸 Субота Акафіста — Похвала Пресвятій Богородиці — день, коли з особливою любов’ю ми звертаємося до Матері Божої, згадуючи Її милосердя і заступництво. Відбувся урочистий вихід до нашої місцешанованої святині — Іверської ікони Божої Матері, яка була привезена у 2005 році з Афону і з того часу є живим серцем нашої парафії.
🌿 Неділя преподобної Марії Єгипетської — іще один заклик до духовного пробудження, до очищення душі через приклад праведного життя.
🌹 Благовіщення Пресвятої Богородиці — одне з найулюбленіших свят нашого народу. Попри те, що цього року воно випало на будній день, наш храм, як і багато храмів Української Православної Церкви, був переповнений вірянами. Люди прийшли, щоб воздати честь Пресвятій Богородиці — Її чистоті, лагідності, любові та вірі.
🙏 Дякуємо Богові за ці дні. Дякуємо всім, хто молився з нами, співав, допомагав, підтримував. Попереду — ще один крок до Пасхи. Хай ці Богослужіння зміцнюють нашу віру, очищають серця і ведуть до Воскресіння Христового!
Ми у Instagram 📱 | TikTok 📱 |
Facebook 📱 | YouTube 📱|
https://youtube.com/shorts/v1VhWtoh5VM?si=YPmOZvYUODbB-AEB
296
25-04-08 14:47

Сьогодні небо промовило до землі:
“Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!”
І з того благословенного слова почалась нова історія людства
У день Благовіщення Пресвятої Богородиці згадуємо Її відповідь — «Нехай буде Мені за словом Твоїм» — як найвеличніший приклад довіри Божому Провидінню 🙏
Це свято — про мовчазну мужність, про любов, яка нічого не тримає для себе, і про серце, яке здатне прийняти волю Божу, навіть коли вона незрозуміла 💙
Нехай і наші серця сьогодні відгукнуться так само щиро:
«Так, Господи!» — на Його заклик жити, любити, прощати, вірити 🌿
Зичимо вам у цей день Благовіщення
чистої радості, глибокого миру
та вдячного серця, що завжди відкрите на голос Божий
Богородице, допоможи нам не зволікати з відповіддю.
Бо коли Бог кличе — краще відповісти одразу!
Зі святом вас, дорогі брати і сестри!
Нехай Блага Звістка буде вашою щоденною радістю! 💫💛

Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
211
25-04-07 04:03
ІКОНОСТАС — НЕ СТІНА, А ВІКНО В НЕБО
або чому саме п’ятиярусний іконостас є богословським і художнім еталоном храмового простору
Хто з нас, заходячи в храм, не завмирав перед іконостасом?
Перед цією величною перегородкою, що ніби відділяє від нас святая святих — вівтар. Але чи справді іконостас відділяє?
Православна традиція підказує нам:
іконостас не відгороджує, а відкриває — відкриває таємниці Неба, Божественне домобудівництво спасіння і саму суть церковного буття.
Він — не просто витвір мистецтва, а богослов’я в образах, яке перед очима кожного вірянина, зосередженого в молитві, поступово розкриває шлях до обоження.
Чому саме п’ятиярусний іконостас вважається канонічною вершиною іконописного укладу?
Бо в ньому послідовно і глибоко розкрито всі етапи спасіння людини — від прадавніх прабатьків до Страшного суду. Розгляньмо кожен ярус окремо:
1. Праотечий ряд (верхній) — символ Церкви до Закону, зображення праведників від Адама до Мойсея. У центрі — ікона Трійці, що символізує вічну раду про спасіння людства.
2. Пророчий ряд — образ ветхозавітної Церкви після дарування Закону. Пророки із сувоями сповіщають про Богородицю, а в центрі — ікона Знамення: Богоматір з Дитям — провісниця Втілення.
3. Святковий ряд — від Різдва Богородиці до Воздвиження Хреста. Тут відображено події спасіння, які Церква святкує впродовж року.
4. Деісисний ряд — серце іконостасу. Христос-Суддя, до Якого молитовно звертаються Богородиця, Іоанн Предтеча, апостоли, святителі, мученики — уособлення всієї Церкви, що молиться за світ.
5. Місцевий ряд (нижній) — найближчий до молільників: Спаситель, Богородиця, храмова ікона, улюблені святі, через яких ми вступаємо у спілкування з Христом.
А в центрі — Царські врата, через які входить Цар Слави. На них — Благовіщення й образи євангелістів: через Євангеліє відкривається шлях до Царства.
Над вратами — Таємна вечеря — знак Євхаристії, яку ми приймаємо.
А вінчає іконостас Хрест Господній, як вершина Божественної любові, яка привела Христа на Голгофу заради нашого спасіння.
У чому ж сила іконостасу?
Він не лише пояснює — він освячує. Він — молитва в образах.
Іконостас — це явлення святих, що разом із нами моляться перед Престолом Божим.
Це не бар’єр, а вікно у вічність, через яке промовляє до нас сама Церква — єдина, жива, свята, небесна і земна.
І саме тому іконостас — не лише художній шедевр. Це — духовний центр храму. Його серце.

Нехай кожен, хто стоїть у храмі, не просто споглядає іконостас,
а дозволить йому повести себе — від землі до неба,
від образу — до Першообразу,
від знання — до молитви,
від споглядання — до дії,
від суєти — до спасіння.
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
250
25-04-03 13:28
Як читати храм, щоб не заблукати?
або чому деякі стіни мовчать, а деякі – проповідують небо?
🕍 Чи траплялося вам заходити до храму й відчувати дивне занепокоєння, ніби ви не в святині, а… в артгалереї чи на презентації дизайнерських фантазій?
🎨 Інколи стіни промовляють до нас небесним світлом, тиша храму стає повнотою одкровення. Але буває, що образи, попри майстерне виконання, залишають душу порожньою.
Чому?
Бо є два начала в церковному розписіМелос (форма) і Логос (зміст).
І якщо Логос втрачено, форма перетворюється на шум.

Як же мають «говорити» стіни храму?
Існують дві осі розпису:
🔼 Вертикальна: від купола до підлоги
Купол — Христос Вседержитель
Ангельські чини — нижче, згідно з небесною ієрархією
Євангелісти у вітрилах — між небом і землею
Апостоли на арках — носії благовістя
Мученики на стовпах — тримають Церкву
Святителі, князі, подвижники — під ногами, але не менш величні
▶️ Горизонтальна: зі Сходу на Захід
Схід (вівтар) — Боговтілення, Причастя, Таємниця
Середина — події життя Спасителя, історія Церкви
Захід (притвор) — Шестоднев, Страшний суд, вічність

Що ж робити, щоб храм дійсно «говорив»?
1. Не переставляти образи як меблі. У небі є порядок — і в храмі теж.
2. Не плутати історію з алегорією. Воскресіння — не «Пробудження».
3. Пам’ятати, що храм — це не книга художника, а Слово Боже в образі.

Мета справжнього розпису — щоб навіть без людей храм молився.
Щоб, стоячи під куполом, ми знову й знову могли повторити слова послів князя Володимира:
«Не знали ми, де ми були — на небі чи на землі…»


Нехай кожна стіна наших храмів знову промовляє — канонічно, глибоко і з духом.
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
240
25-04-01 13:02
Лествиця, яка веде до Неба
Образ, що промовляє мовою Священного Писання, іконопису та досвіду святості
У четверту неділю Великого посту Церква вшановує пам’ять преподобного Іоанна Лествичника — великого вчителя подвижницького життя, духовного наставника багатьох поколінь ченців і мирян. Його праця «Лествиця» — це не просто книга, а справжній духовний дороговказ. Вона описує шлях поступового зростання в чеснотах, від зречення світу — до християнської досконалості, від боротьби з пристрастями — до вершини любові до Бога. Цей шлях нелегкий, але він перевірений досвідом святих, і на ньому ми знаходимо не лише настанови, а й живе свідчення того, що святість — можлива.
Образ лествиці — головний символ цього шляху — не випадковий. У Старому Завіті патріарх Яків бачив у сні таємничу лествицю, що стояла на землі, а верх її торкався неба. Ангели Божі сходили й піднімалися нею, а Господь стояв угорі (Бут. 28:12–13) . Святоотцівська традиція тлумачить цей образ як прообраз Пресвятої Богородиці, через Яку небо зійшло на землю — в Особі Іісуса Христа. Вона стала духовною лествицею, яка з’єднала людство з Богом.
Новозавітна лествиця, яку ми бачимо на іконах преподобного Іоанна Лествичника, відображає вже шлях людини до Бога — зусилля, боротьбу, падіння й піднесення. На цьому шляху кожна чеснота — це окрема сходинка: смирення, терпіння, чистота, розсудливість, любов… Але поряд — спокуси, сумніви, духовна лінь, які намагаються зірвати християнина вниз. Диявол на іконі стріляє стрілами, і деякі люди зриваються й падають у темряву — символ духовної загибелі. Але ті, хто не перескакує сходинок, а смиренно, день за днем долає підйом — підносяться до світла, до Христа, Який чекає на вершині з відкритими обіймами.
Цей образ — не алегорія, а духовна реальність. Кожен із нас — на цій лествиці. Хтось — на початку, хтось — у боротьбі посередині, хтось — оступився й потребує допомоги. Але ми не самі: Церква, молитва, святі отці, благодать — усе це допомагає нам іти вперед. Церква саме тому ставить перед нами цього святого в центрі постового шляху — щоб ми не втратили орієнтир, щоб ми знали: боротьба має сенс, вершина — реальна.
Можливо, комусь наші публікації здаються суворими, непопулярними чи «не в дусі часу». Але ми не женемося за схваленням — ми ділимося тим, що може спасти душу. Ми не нав’язуємо — ми свідчимо. І якщо хоча б один читач почує, надумається, зупиниться в молитві — це вже має вічну цінність.
Тримаймося лествиці. Не перестрибуймо чесноти. Не здаваймося.
І тоді, з Божою допомогою, ми піднімемося — туди, де вже стоять святі.
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
Зображення до поточного посту у каналі "🎨 Іконописне училище" - @lukicon
1700
25-03-29 10:25
Не лекція, а розмова серця з серцем
27 жовтня в нашому іконописному училищі відбулася особлива подія — зустріч студентів із митрополитом Кам’янець-Подільським і Городоцьким Феодором.
Це була не просто архіпастирська настанова, а жива, щира розмова.
Владика не читав лекцію — він ділився. І головне — він слухав.
Студенти ставили запитання, які хвилюють кожного:
— у чому сенс нашого покликання?
— що робити з інформаційним шумом у житті християнина?
— чи технології — це зло, чи шанс для спасіння?
— яким чином ікона може сформувати погляд на святість і спонукати до її досягнення?
📖 Відповіді владики — це синтез Святого Письма, святоотцівської мудрості та власного пастирського досвіду.
❤️ Кожне слово — з любов’ю.
🕊️ Кожна думка — з глибини віри.
Такі зустрічі не залишають байдужими — вони залишають слід.
Бо Церква — це не лише храм із куполами, це ще й спільнота, де Христос говорить через тих, хто Його любить.
Ми у Instagram 📱 | TikTok 📱 |
Facebook 📱 | YouTube 📱|
253
25-03-28 11:34