Світла, незгасна пам'ять і безмежна вдячність світлій людині, мужньому сину України — Бєлову Євгенію Андрійовичу.Євгеній Андрійович Бєлов народився 19 січня 2005 року в багатодітній родині. Все своє коротке, але гідне життя прожив у смт Панютине (нині — с-ще Лиманівка).Навчався у Панютинській загальноосвітній школі № 1, згодом здобув фах зварювальника у Лозівському ПТУ-36. Добрий і щирий хлопець із дитинства захоплювався футболом, а справжньою справою його душі було бджолярство — він жив цим заняттям і вкладав у нього всю душу.У 2025 році став до лав Збройних Сил України, аби боронити рідну землю від ворога. Служив старшим солдатом, начальником електростанції взводу матеріального забезпечення військової частини А4905. До останнього подиху залишався вірним військовій присязі та Українському народові.12 серпня 2026 року, виконуючи військовий обов'язок у бою за свободу і незалежність України в біля населеного пункту Стариця Чугуївського району Харківської області, Євгеній загинув. Життя молодого Воїна обірвалося внаслідок жорстокого ворожого комбінованого удару керованими авіабомбами (КАБ) та FPV-дронами.Йому було лише 21 рік.Попереду у Євгенія мало бути ціле життя — мрії, родина, улюблена справа, мирне небо. Та він віддав найдорожче — своє життя — заради майбутнього України та кожного з нас.У Захисника залишилися батьки, брат та сестра. Ця невимовна втрата крає серця рідних, близьких, побратимів та всіх, хто знав, любив і поважав Євгена.Висловлюємо найщиріші та найглибші співчуття родині. Розділяємо цей біль разом із вами та низько вклоняємо голови у глибокій скорботі.Нехай світлий спомин про нашого Героя назавжди залишиться у наших серцях.Вічна пам'ять і слава Захиснику України!Герої не вмирають!