Лозівська громада прощається із захисником Дмитром Дерев’янком9 серпня 2025 року, виявляючи стійкість і мужність, солдат Дмитро Дерев’янко прийняв свій останній бій. Дерев’янко Дмитро Володимирович народився 6 червня 1978 року в місті Сіверодонець Луганської області. Закінчив Лозівську загальноосвітню школу №7. Згодом Дмитро здобув фах енергетика. Увесь свій трудовий шлях він присвятив роботі у Лозівській філії «Харківобленерго». Колеги та близькі згадують його як справжнього майстра своєї справи: за яке б завдання він не брався, усе робив бездоганно. Свою невичерпну енергію Дмитро дарував рідному місту, а вільний час любив проводити на спортивних майданчиках Лозової, залишаючись активним, життєрадісним та щирим чоловіком.Усе змінилося у 2024 році, коли Дмитро прийняв мужнє рішення стати на захист Батьківщини та приєднався до лав Збройних Сил України. Він служив стрільцем 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини А4698.9 серпня 2025 року, виявляючи стійкість і мужність, солдат Дмитро Дерев’янко прийняв свій останній бій. Він загинув під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Піщане Куп'янського району Харківської області, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.Після цього запеклого бою зв'язок із воїном обірвався, і майже рік Дмитро вважався безвісти зниклим. Рідні та близькі живилися надією, яка, на превеликий жаль, згасла у липні 2026 року, коли надійшло офіційне сповіщення, що підтвердило загибель героя.У Дмитра залишилася племінниця. Висловлюємо найщиріші слова співчуття родині, близьким, друзям та побратимам полеглого воїна. Жодні слова не вгамують цього невимовного болю, але світла пам'ять про його мужність, жертовність та відданість назавжди залишиться в наших серцях.Низький уклін та вічна слава нашому Захиснику!Герої не вмирають. Вони тримають небо над нами.