Ще одна непоправна втрата, від якої стискається серце. У боях за волю та незалежність України загинув наш земляк — Дмитро Валерійович Левченко.Дмитро Валерійович народився 22 листопада 1983 року в смт Панютине (нині — селище Лиманівка). Середню освіту здобув у Панютинській загальноосвітній школі №1, після чого навчався у Панютинському професійно-технічному училищі №56, де опанував професію тракториста-машиніста.Він був людиною з творчою душею та особливим баченням світу. У вільний час любив рибалити та відпочивати на природі, але його найбільшою пристрастю було мистецтво роботи з металом. Дмитро створював дивовижні вироби, вкладаючи у кожну деталь свій хист і майстерність. Свого часу він працював слюсарем на Лозівському ковальсько-механічному заводи (ЛКМЗ), а останнім часом трудився зварювальником у ТОВ «Кредо».Дмитро Валерійович мав військовий досвід, оскільки раніше проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Тому, коли ворог прийшов на рідну землю, він без вагань став на захист держави.Воїн боронив Україну на передовій як рядовий, гранатометник 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону військової частини А0501 (92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка).23 грудня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вікторівка Суджанського району Курської області, Дмитро Левченко загинув. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність, суверенітет та свободу України.Протягом тривалого часу захисника вважали безвісти зниклим. Родина до останнього трималася за надію, але у червні 2026 року страшна звістка підтвердилася офіційно — Герой пав у бою. У Дмитра залишилися найрідніші: син, дружина, батьки та сестра.Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та друзям Дмитра. Жодні слова не зможуть загоїти цю страшну рану, але пам'ять про його світлу душу, його мистецтво та його величний подвиг житиме вічно. Схиляємо голови у глибокій скорботі.Вічна слава і шана українському Воїну! Герої не вмирають!