📍 Машини часу не існує, але от мандрівка до Києва 1910-х (і не тільки!) можлива з прекрасним текстом «Від "Української хати" до "Музагету"» письменниці Галини Журби, яка повернулась до публіки з романом «Доктор Качіоні».

📝

Ще юна сміливиця прибуває до великого міста в 1912 році. За її плечима — перша збірка «Життя» та оповідання «Коняка», за яке письменниця потрапила у немилість цензорів.

🤌 Журба почувається себе «героїнею дня» і поринає у вир культурного життя, уважно фіксуючи все велике й буденне.

Який же прекрасний мемуарний артефакт!

💅

Письменниця балансує поміж тим, щоб закарбувати в історії важливі речі — як от популярні культурні місцини, мистецькі клуби та маршрути прогулянок — але не відмовляє собі у задоволенні поділитися плітками.

👀 Наприклад, дотепно розповідає про те, що найбільшою пантерою чоловічих сердець була поетка Олена Журлива, чия слава про успіхи «на еросовім полі» ширилась у культурних колах. Схожість псевдонімів Журби й Журливої спричиняла кумедні оказії: при першому знайомстві у панни Галини питали, чи це не через неї Х. чи У. хотіли вішатись.

🤓 З цими мемуарами також можна:  - опинитися в епіцентрі тодішніх бурхливих культурних суперечок; - прогулятися нічною столицею зі «справжнім розмовним надхненням»; - пізнати неприємну постать письменника Лазаревського та споглядати за тим, як Журба ставить його на місце; - отримати широку панораму тодішнього культурного Києва з усіма його книгарнями, зібраннями у поважних вітальнях і театральними виставами; - пізнати Першу світову війну з перспективи Галини Журби. Читати цю красу можна у вільному доступі, в електронній бібліотеці «Україніка» за посиланням (текст письменниці починається на 434 сторінці).