Статистика telegram channel - @love_mayonnaise

40 знакових барів України обʼєднуються, щоб зібрати мільйон на пікапи для ТрійкиСтартував новий етап великої благодійної кампанії «За маму, за тата. За Третю штурмову!»Цього разу Штабний фонд Третього армійського корпусу в межах ініціативи запускає цільовий збір, що має об’єднати 40 відомих барів України. 🎯 Його мета — зібрати 1 000 000 гривень на два пікапи для бойових підрозділів корпусу.🍸 Кожен заклад-учасник обирає у меню благодійну позицію — коктейль або авторський мікс, а 100% прибутку з продажу цих напоїв спрямовується безпосередньо на закупівлю транспорту.До ініціативи вже долучилися київські Loggerhead, KYI Bar, Hram, Spicy No Spicy та ще понад 20 барів по всій Україні. До ініціативи долучився бренд "Kyi gorilka», який покриває вартість алкоголю для коктейлів. Завдяки цьому бари можуть віддавати весь прибуток із напоїв на закупівлю пікапів.Щоб було зручно підтримувати ініціативу - можна скористатись картами Google, де створити добірку закладів-учасників.📣 Також проєкт відкритий і для нових партнерів: долучитися до ініціативи можна будь-коли, просто написавши в дірект інстаграму фонду.

Витривалість 💪За ці роки я встигла побувати в дуже різних ролях у гастрономічних подіях: гості, спікерки, інтерв’юєрки, ведучої і модераторки.Цього року команда Hoteliero довірила мені нову роль - працювати над концепцією та створенням програми Ukrainian Gastro Show 2026.Досвід хвилюючий, бо хочеться в першу чергу зробити подію, яка буде корисна, цікава і мотивуюча для всіх нас. Щоб проговорити важливі спостереження і думки. Поділитись непростим досвідом і взяти найкорисніше і конкретне. Додати трохи наснаги тим, хто продовжує рухатись вперед попри всю невизначеність і виклики часу.Тому 12 травня запрошую вас на Ukrainian Gastro Show.Тема цього року - «Витривалість».Будемо говорити про те, як вона працює в реальному житті: у продукті, технологіях, управлінні та щоденних рішеннях.Збираємо шефів, рестораторів і дослідників, щоб говорити не лише про страви - а про умови, в яких сьогодні існує гастрономія. Про рішення, які дозволяють триматися. Про адаптацію, втрати, нові моделі і нову силу.Оновлений формат, нова локація, дегустації та live-майстер-класи - поєднуємо найкращі практики в одній події.Про що будемо говорити та чому вчитися?• Як змінюється кухня під тиском обставин;• Як зберігати контроль над командою в кризі;• Практики і техніки, перевірені досвідом та часом;• Як приймати складні рішення в невизначеності;• Якою стає нова реальність української гастрономії.Серед спікерів: Володимир Ярославський, Ольга Мартиновська, Олена Брайченко, Микита Силін, Артем Баклицький, Юрій Нікітюк та інші.🎟️ Найнижча ціна квитка — 2900 грн — діє до 25.03З 26 березня — 3400 грн.📆 12 травня 2026 року📍 м. Київ, вул. Лютнева, 58а – Mayachok Event Hall🔗 Програма може змінюватися (бо, знаєте, старт весни, Великдень і всі з язиками на плечі), актуальна інформація на сайті — https://gastro.show/💪 Витривалість — це не абстрактна риса.Це щоденна практика.Це вибір продовжувати, який формує майбутнє.

Ми живі насправді тому, що існують військові та ветерани. Оскільки ж Миколая та Різдво ні Трамп, ні Путін, скасувати не можуть, пропоную обирати подарунки на свята так, щоби водночас підтримати бізнеси вояків ЗСУ та ветеранів. Уже зараз про це пишу, бо до Миколая за новим календарем менше двох тижнів залишилося. Отже, що можна купити у ветеранів та сімей військових на подарунки. Окремо смачне, окремо неїстівне.📌 Смаколики:Сушена Радість Ветеран Сергій Жуковський втратив дві руки, але не здався. Пройшов бізнес-навчання, отримав грант, запустив виробництво джерків на Львівщині.Андрій Башенський зі Львова пішов воювати у лютому 2022 року, у 2024 повернувся через поранення. Він робить копченості Баша КухняАндрій і Гася Оксюковські виїхали з Криму на Черкащину і створили Ферма для Друзів Зараз Андрій воює, а Gasya Oksiukovska постачає бомбічні аджики, помідори, джеми.БОЇМ. Гастромандри для мене насамперед беконовий джем і чудовий Сашко Боїм, який зараз служить у 59 бригаді.Але також це кімчі і інші соуси.Шкварка відома пальцьопханою ковбасою, мациком і святковими кошиками. Один із засновників Михайло Гузаревич у війську, а кум Юра Мацерук продовжує роботу. Шкварка завжди багато допомагає ЗСУ.Гостина – ще одні фахівці з копченого м'ясидла, де і власник у ЗСУ, і підвіси для військових часта справа.Козацьке Подвір'я – тушкованки та інші м'ясні вироби від ветерана АТО, переїхали у 2022 році з Донеччини на Волинь.@Крафт з хутора - це гриби й інші закрутки, різна сушня. Commando.coffee - це обсмажка кави від ветеранівОбсмажка кави від військового -- @Krapka coffeeFamberry -- родина загиблого танкіста Данила Ольшанського продовжує справу: вирощування органічного кизилу і створення з нього джемів, соусів та іншої їжі. Запорізька область.Органічна ферма "Ліхтенфельд" Витримані сири, сімейна сироварня, один із засновників якої зараз служить у війську Ще одна така сироварня виготовляє український аналог фети. Син воює, тато виробляє: Yura GeraНапоїКонтабас Kontapel – шикарнющий традиційний український напій на смородинових бруньках, який вставляє елітні віскі. Від Романа Пелеха, який воював у 206 батальйоні ТРО за Київ та Херсонщину.Stakhovsky Wines – чудові вина від колишнього зіркового тенісиста, а тепер захисника України Сергія Стаховського.📌 Про подарунки:Art Natsiya. Морський піхотинець із Маріуполя Микола Воропай воює в, а його донька Марія виготовляє вироби з дерева у Франківську. Саме їхня робота - прекрасна могила Путіна на світлині.Клямра. Уже знаменитий виробник авторських ременів. Просто ходіть за тегом.Ґвер . Український бойовий обдяг, заснований Юрієм Руфом. Юрій герой Війни, на його честь названо колишню вулицю Некрасова у Львові.Армійські та туристичні ножі Blade Brothers KnivesТакож ножі, але ще й різноманітні прикраси - batart_uaКерамічні вироби, насамперед посуд від ветеранів -- це Творча майстерня Tyrson ceramics у Львові та mykolapotter у Старокостянтинові на Поділлі, тут уже обирайте, що більше сподобається.Чоловіча білизна "Regata Club". Чоловічий одяг, мені особливо подобаються футболки поло та мерч закладу БарменДиктат. Власник - Олександр Матяш @Резервіст — усе, що може знадобитися військовим. Від морпіха Богдана Масляка та волонтерки Галини Мороз📌 Завжди вважав, що чудові подарунки - книги. Тому, по-перше, нагадаю, що ветеранами або військовими є власники трьох видавництв:-- У війську, запускає дрони-бомбери Anton Martynov, засновник видавництва Лабораторія-- повернулися з Азову Марко Мельник , а зі 103 бригади Andrij Kaspshyshak . Марко відновив діяльність Маркобук -- це в основному політично-світоглядна література. Андрій запустив Майстерня історій "Мрієлов" , вона спеціалізується на фентезі, фантастиці.По-друге, понад дві тисячі письменників, котрі воюють, зібрані у проекті Фронтмени.Думаю, ви зможете додати у коментарях ще виробників.Репост вітається.

Листи до МиколаяВийшли поснідати з коханим у Mitte і побачила чудову ініціативу від львівської Cukor Group та БФ «Літо». Можна зайти випити кави, а заразом - взяти на себе виконання одного з бажань дітей із прифронтових територій. Реалізовано дуже красиво і зручно: я просто відсканувала код, щоб переглянути меню, а там є й посилання з листами дітей (ось). При чому офіціант вам фізично принесе ще листи, щоб ви остаточно розчулились, подивились на ламаний дитячий почерк чи акуратно виведені під диктовку дітей записи батьків. Ви просто обираєте лист, вам дають qr-код та суму за обране бажання. Все, далі волонтери самі все зроблять і відвезуть подарунки.Третій рік поспіль волонтери збирають листи від дітей із прифронтових територій, багатодітних сімей, дітей переселенців та військових. Дітям передають спеціальні бланки і вони власноруч пишуть, який подарунок хочуть отримати на Миколая. Ці листи повертаються назад, і тепер ми маємо можливість здійснити їхні бажання. 5–6 грудня волонтери поїдуть у регіони та вручать дітям подарунки. Дана Ініціатива «листів Миколаю» — Cukor Group та БФ «Літо», даю посилання.Така тепла й добра ідея, яка проходить майже непоміченою. Тож хочу підсвітити її львів’янам та місцевим закладам. Бо можна доєднатись.У Львові вже долучились: • @mitte.cafe • @cukiernia_lviv • @tastytail.lviv • @1avenue_lviv • @china.hi • @salalat_ • @frantsuzki__kanikuly • @tacotaco_lviv • @nice_guys.lviv • @mriinyky • @zelen.coffeeshop • @tochkazoru_lviv • @bbcommunity.lviv • @blurcoffeeshopА окрім них є й добре відомі Олені Святого Миколая, за листи який вже майже б’ються (наразі немає нерозібраних дитячих листів!)Бачили схожі ініціативи в інших містах?

Стіл пам’яті 2025: рестораторів, а також книгарні, бібліотеки та інші заклади запрошують приєднуватися до національної акції. Вона відбудеться 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України. Минулого року такі столи зарезервували понад 800 закладів у всіх регіонах і навіть кілька українських ресторанів за кордоном.«Ми пропонуємо вам зарезервувати один столик у закладі (організації) та засервірувати його у пам’ять про полеглих героїв. Весь день цей столик ніхто не займатиме. Він немов чекає важливого гостя, що от-от має прийти. Стіл пам’яті – це проста і важлива дія, яку ми творимо разом для вшанування людей, що віддали життя за Україну, за кожного з нас. Це – наша вдячність, солідарність, турбота. Це пам’ять, яка серед нас», – пишуть організатори події, Благодійний фонд імені Іллі Грабара та Меморіал героївЗареєструватися можна за посиланнямЗареєстрованим учасникам організатори надішлють матеріали для Столу пам’яті – табличку, підставку і листівки, щоби записувати імена полеглих героїв. Для учасників за кордоном передбачені англомовні макети під роздрук.Усі учасники будуть позначені на спільній національній мапі Стіл пам’яті 2025.

💖 сьогодні в мене для вас дуже особливий рецепт, бо мені від нього одночасно дуже радісно, весело і смачно. 🌸 я захотіла зробити парові пиріжки баоцзи, але так, щоб в них було щось особливе, цікаве і українське. тому вирішила додати в тісто мак: він додає страві характеру, тектури і чогось такого рідного, що ні з цим не сплутаєш. 😁 начинки теж дуже знайомі українським смакам: перший варіант - це усім добро відома цибуля з яйцем, просто я зробила це по-своєму. а друга з'явилась тоді, коли мій чоловік зізнався в любові до пиріжків з рисом та яйцем і я згадала про цей класичний варіант в українській кухні. пиріжок з рисом перетворився в пиріжок зі смаженим рисом, креветкою та яйцем і це неймовірно смачно.⭐️ звісно, до всього додаємо кольорів: це не обов'язково, але як класно виглядає! 📌 запрошую до читання і розглядання, і готування і фантазування: https://www.prekrasno.recipes/post/baozi-with-ukrainian-heart-recipeмій блог можна підтримати ось тут https://buymeacoffee.com/itsaprekrasno і я вдячна усім, хто це робив і робить <3

Вчора мала честь взяти участь у записі нового випуску подкасту “Коло їжі” з Олександрою Поворозник. Випуск вийде за кілька днів, а поки ділюся з вами історіями та ілюстраціями, які за форматом і часовими обмеженнями не увійшли до інтерв'ю.Темою розмови були традиції готування їжі просто неба влітку, а зосередилися ми з пані ведучою на історії та сучасності барбекю та шашликів (із невеликим детуром про новоанглійський клембейк).Усі ці страви та традиції їх готування і споживання об'єднує те, що постали вони внаслідок культурного обміну (не завжди добровільного) між представниками різних етнічних спільнот. Отож почну з барбекю (здебільшого на підставі книжки: Robert F. Moss, Barbecue: The hіstory of an American institution, 2010 - але не тільки).Історія барбекю в письмових джерелах починається невдовзі після “відкриття” нового для європейців світу - островів Карибського басейну, а невдовзі й Північно- та Південно-Американського континентів. На острові Іспаньола (Гаїті) - за збігом, саме тим, на якому вперше висадився Колумб під час своєї першої експедиції - жив народ під назвою “тайно”. З мови тайно і походить слово “барбакоа”, спочатку запозичене в іспанську, а згодом і в англійську мову. Європейські подорожники 16го століття зауважили, що корінні народи островів та південної частини Північної Америки готували м’ясо, птиці, риби та морських мушель - шляхом гарячого копчення для вживання незабаром, а холодного - для тривалого збереження. Ці продукти розкладали на спеціальний помост у вигляді решітки, а під ним розводили вогнище. (Див. ілюстрацію в першому коментарі). І помост, і дрова для вогнища мали бути зі свіжозрубаного дерева. Вологість деревини дозволяла отримати більше диму й водночас запобігала займанню решітки. На схожих помостах тубільці спали. Однак іноді м'ясо чи рибу просто підвішували на дерев'яну триногу, під якою розводили вогонь. Як то кажуть, дешево, сердито, ефективно - і комарі не кусаються.Перші європейські автори-подорожники зображали барбекю як примітивний спосіб куховарства, що мав засвідчити нерозбірливі смаки та відсутність цивілізації в тубільців. Характерним тут є друге зображення (коментар 2), де майже оголені “індіанці” готують на барбекю змій, алігатора та іншу неапетитну на вигляд живність. У ранньомодерних словесних описах харчових звичок тубільців конотації були ще гірші: європейці пов’язували готування на відкритому вогнищі просто неба з язичницькими ритуалами й канібалізмом. Однак моральна поліція не спрацювала. Європейські осадники нового континенту поступово переймають харчові звички місцевого населення, при тому їх видозмінюючи. Завезені зі Старого світу тварини й рослини допомагають пристосувати барбекю до смаків білих колоністів, а чорношкірі раби з Африки привозять із собою власні кулінарні навички. На кінець 17го століття формується барбекю як синтез різних кулінарних традицій.1707го року англієць Едвард Ворд публікує в Лондоні брошюру “Бенкет барбекю, або ж Три пелемські свині, спечені під яблунею”, а якому саркастично описує  як його колишні земляки в поселенні Пелем на острові Ямайка, упиті ромом, запрагли “індійських смаків” та зготували на барбекю аж три свинні туші “цілком” - з головами, хвостами та ратицями. Вже це саме собою, на думку автора, мабуть, мало засвідчити моральний занепад поселенців у Новому світі. Однак цікавий цей текст і деталями, зокрема згадкою, що під час смаження м’ясо зволожували сумішшю мадери та зеленого вірджинського перцю (за допомогою лисячого хвоста, прив’язаного до палиці). Дещо раніше, 1698го року, французький місіонер П’єр Лябе згадує іншу приправу-соус для барбекю - з соку лайма та гострого перцю. Типологічно цей синтез продуктів і технік Старого і Нового світу вже дуже близький до сучасного американського барбекю. На цьому поки все, а завтра буде продовження - про феномен політичного барбекю та “гречку” в колоніальній і республіканській Америці.

Розповідає Надія Носкова: 🗞Третє місце — це урбаністичний термін, який сформулював американський урбаніст Рей Ольденбург. Термін визначає, що людина здебільшого ходить у трьох напрямках. Дом, навчання або робота, і якесь місце, де соціалізується, їсть, може п'є і приємно проводить час. Поки ми розбиралися з меню і технічними моментами, я спитала: ми «Третє місце», а як ми це будемо виражати? Тож ми почали думати, які є варіанти.Проводили фасилітаційні ігри, майстер-класи, стався перший шефський поп-ап з Євгеном Кожухарем. Я подумала, що це класний крок, але ми вирішили чекати класної погоди — тут є такий внутрішній дворік, дуже атмосферний. Він взагалі-то сусідський, але ми обійшли сусідів, спитали їх дозволу, і іноді там можна проводити якісь події — наприклад, до нас приїжджала місткиня Василіса Щоголєва, і разом з нею гості їли, спілкувались, і малювали крейдою власні історії.Ідея на Великдень була проста: зібрати людей, поговорити про спільні речі, об'єднатися і поділитися своїм досвідом. Справа в тому, що це моя перша весна у Львові, і я ніколи не зустрічала тут Великдень. А це зовсім інакша історія, ніж у нас на Сході. Друзі з різних куточків України передали продукти і вийшло дуже смачно. «Трипіччя» для нас зробили кров'янку, пекарня «Капличка» — паски, бринза з Одеси, з Миколаївщини — вино з прифронтових виноградників. З Косівщини замовили у місцевої майстрині коники сирні. Багато емоцій викликало лимонне масло, яке я підгледіла в Артема Кабулахіна, та зробила з пряними ферментованими лимонами від Дарʼї Крікунової.Вийшла така собі збірна України — і продуктова частина, і люди. Це був дуже теплий у всіх сенсах захід, тому ми продовжуємо і запрошуємо до взаємодії всіх, кому це цікаво.🗞️Більше новин та інформації про гастрономічний світ шукайте на телеграм-каналі «Майонез»

🏗️ Сьогодні говоримо про те, як будувати заклади в обʼєктах історичної спадщини, з урахуванням цінностей будівлі і норм інклюзивності. ФізикаЮлія та Денис Шаталюки, засновники студії архітектури та дизайну bude.⚜️ Немає нічого неможливого в історичному середовищі. Дуже важлива комунікація між усіма учасниками процесу, в це можуть бути задіяні власники бізнесу, консультанти, архітектори, міська влада.🇮🇹 Декілька місяців тому ми робили проект в Італії, і в цей же час почали роботу над шоурумом в історичному центрі Львова, де основна вимога — інклюзивність. Тому активно звертали увагу на різні рішення за кордоном. І виявилось так, що ти стоїш біля Пізанської башни в центрі Пізи, а там все адаптовано. Хоча це спадщина світового значення, де начебто нічого не можна робити.💡 Наше головне усвідомлення: якщо робити безбарʼєрний проєкт, то він має повністю відповідати усім потребам, усім вимогам. І варто враховувати, що інклюзивність необовʼязково досягається саме архітектурними рішеннями. 👩🏻‍🦽‍➡️Наприклад, якщо у вас недостатня площа санвузлу або неможливо розширити дверний проріз для крісла колісного, можна поставити біля дверей крісло меншого розміру, аби людина могла пересісти і користуватися вбиральнею — такий варіант реалізовано в харківському хабі фонду “Еммаус”, де живуть і навчаються люди з інвалідністю.👨‍🦯‍➡️Практичні поради від Юлії та Дениса дивіться у картках до посту.🗞️Більше новин та інформації про гастрономічний світ шукайте на телеграм-каналі «Майонез»

🍗 Анонс інтервʼю з Майєю Степовою, співвласницею київського ресторану «Глек», мав би бути інакшим. Бо в нас вийшла цікава розмова про місію ресторану, співпрацю з локальними виробниками, та мʼясо страуса в меню.👨‍🔧 Проте, кілька днів тому в соцмережах «Глеку» зʼявилась новина про неправомірний демонтаж літньої тераси ресторану. Не дивлячись на наявний дозвіл, демонтаж відбувся через незлагоджену комунікацію і роботу міських інстанцій, а «Глек» залишився без тераси і з обовʼязком сплатити місту близько 20000 грн за той самий демонтаж. Коментар Майї щодо ситуації можна почитати у колег «Столик біля вікна».👥 А сьогодні о 19.00 на «уявній» терасі «Глека» зберуться журналісти, громадські активісти, ресторатори та представники міської влади, аби спробувати налагодити діалог.Підтримати «Глек» і його команду можна в коментарях, або прийшовши на зустріч. 🍽️ Ну і звісно, читайте наш матеріал, аби дізнатись більше про ресторан сучасної київської кухні та принципи його роботи.🗞️Більше новин та інформації про гастрономічний світ шукайте на телеграм-каналі «Майонез»