Колись дуже давно, ще до багатоповерхівок і маршруток, Солом’янський район був розділений на два окремі королівства.Перше звалося Залізничне. Там усе жило за ритмом рейок: потяги були як дракони зі сталі, вокзал був головною брамою, а люди вміли з’являтися й зникати швидше за дим із труби. У цьому королівстві цінували швидкість, працю і далекі дороги.Друге королівство мало теплу назву: Жовтневе. Там росли каштани, двори були повні сміху, а час плинув повільніше. Мешканці любили затишок, розмови на лавках і вечірні прогулянки під ліхтарями.Довго вони жили поруч, але окремо з різними прапорами, звичками і характерами. Та одного дня над ними зійшов туман, у якому загубилися кордони. Коли він розвіявся, люди побачили, що дороги переплелися, двори з’єдналися, а історії стали спільними.Так два королівства об’єдналися в один район - Соломʼянський. І відтоді тут живе дух руху Залізничного королівства та душа затишку Жовтневого. Кажуть, хто добре прислухається вночі, той почує і стукіт коліс, і тихий шурхіт каштанового листя.