Сьогодні біля 1:45, в лікарні, в реанімації, померла наша друга білочка дегу, Галя.

Це сталось через 2 тижні і 2 дні після смерті її брата, Альберта.

Галя пробула в лікарні кілька днів, в неї швидко і неочікувано, як в брата, зʼявилась хвороба і поганий стан, хоча ще вдень вона була в нормі.

В неї була хороша клініка з чуйним персоналом, професіоналами. Під час спроб запустити серце вона пішла.

Лікарі поставили діагноз — вірусна пневмонія. Це як Ковід, тільки у білок, якщо дуже грубо. Імовірно, Альберт помер по тій же причині. Як вони могли це підчепити? Ми не знаємо. І, можливо, вже ніколи не дізнаємось.

Через інфекцію в неї збільшився шлунок в 4-5 разів та зʼявився гній у носику. Ці речі вийшло добре пролікувати, але сама пневмонія не відпустила.

Галя була не типова білка дегу. Соціальна, любила руки і сама на них стрибала, і добре знала, хто її власники. Довіряла тільки нам. Для цього виду це певна рідкість.

Вона була дуже активною. Постійно вночі кидала в клітці камінець для точіння зубів, або свої будиночки. Гучно пищала, коли чула ритмічні звуки. Була ніжною дівчинкою, постійно терлась і просила, щоб почухали живота. Справжнє золото.

Саме тому я і дав їй це імʼя. Проста, ніжна, красива і активна дівчинка, дуже любила свого брата, як і він її. Вила гнізда, кидалась кормом, вічно робила перестановки в хаті.

Я завів їх, бо хотів, щоб наша з Дашей сімʼя була наповнена турботою про спільних звіряток. Хотілось турбуватись про когось разом. Ми забрали їх в Дніпрі, Мост-сіті, в Зоології, 14 лютого 2021 року. Народились вони в грудні 2020.

Ми вчились як з ними жити. Які особливості цього виду. Що вони люблять їсти. Як люблять гратись. Спілкувались з ними, адже дегу — співуча тваринка. Вони спали в моїх кишенях та капюшонах. Любили теплу підлогу у ванній. Тому у нас багато звідти з ними фоток.

Вони були чудові. І ми їм вдячні за ці роки любові і радості, котрі вони нам подарували. Вони прийшли разом, і пішли разом. Але для нас назавжди залишились тими хорошенькими малюками, котрими ми їх вперше впустили, в їх першу кліточку.

Колись ми знову побачимось у вічності Всесвіту. Я буду чекати цей день з нетерпінням. І обовʼязково віднайду вас.