Ви знаєте, почитав я коментарі, бурхливі реакції людей, котрі легко зрозуміти, і тд. Вирішив вже НЕ іронічно додати думку.Останні роки, періодами, я писав в цій групі дуже великі пости, де задавав запитання — що далі?Хочу зробити це знову. Ще тоді я був певен, що буде ставати гірше, ніякої позитивної тенденції, бо життя не рожеве.Чи декларувати своє відношення до росіян, як до сміття це норм?Вважаю так, роблю так давно. Адже якщо розібрати питання війни на складові моральну та технічну, то і там і там рускіє — підараси.Але от не задача то в тому, що коли ти декларуєш певні стандарти свого погляду на світ, маючи певний медійний ресурс, то ти за свої дефініції несеш повну відповідальність.Виявляється, що після того, як слова були сказані, бажано розуміти, що якщо твої дії не співпадають з твоїми заявами, то виникне когнітивний дисонанс, адже в читача, або глядача виникне питання — чи мені тільки що не насцяли в очі?Тому зрозуміти аудиторію можна.Чи буває таке, що людина помиляється? Та звісно. З усіма. І інфлуенсер/кастер/аналітик/син маминої подруги теж може помилитись, навіть якщо ви з чогось взяли, що він/вона не має на це право.Але тут вже відбувається наступний етап — а що людина зробить з цим? І часто саме після реакції головного героя срачу все таємниче стає явним. Відсутність реакції також є відповіддю, до слова. Та і мова не тільки про нашу героїню.Для мене особисто ми просто в новому етапі, котрі я описував ось тут ще рік назад, або ось тут ще раніше. Тому не дивуюсь взагалі. Вже навіть якось похуй стає. Кажу як людина, а не діяч.Висновок простий — коли кажеш, що хлопці з сусіднього відділку на роботі жерли їжу з твого судка в холодосі, і ти їх ненавидиш, краще якось одного дня з ними в одному барі на селфі не попадатись. А якщо вже і попались, то пояснити — "та це я тут столика резервувала/ав, вони самі підсіли, бля буду, це останній раз". Або ж чесно визнати "блін, насправді вони мене не кидали, та і подобаються вони мені, то була помилка". Ну і звісно приймати наслідки такого селфача по п'яні.І я традиційно задам запитання — що далі?