27/40Розділяй те що ти сам обрав купити і те що тобі нав’язали(реклама, полички з жуйками перед касами, пішов на заправку заправитись вийшов з пакетом бургерів)Усвідомленість це коли в тебе є план і ти по ньому йдеш. План може передбачати певну похибку або буфер на «реактивні дії».Ну тобто якийсь резерв часу чи інших ресурсів заздалегідь закладено на різні непередбачені забаганки та/або можливості.Вцілому це все. Маєш план — їдеш. І не відволікаєшся.Щоденний план припустімо матиме той «випадковий буфер» на 10% часу і грошей.Якийсь план у відпустці може мати той буфер і 80% (і це ок бо чьо себе гнобити постійно. Але і отих 20% структурних теж важливо бо хоча б вектор потрібен навіть на відпочинку)————Як це працює в реальностіЯ йду у супермаркет з списком продуктів (ну бо хулі мені там робити взагалі без списку). Я бачу щось що мені хочеться але його нема в списку. Я знаю що в мене бюджет на цей похід 2кгрн а буфер ще не використаний — ну ок, візьму ту емоційну фігню.Або як варіант кінець місяця, весь місяць тримав себе в руках і буфер не витрачав ні разу і там "накопичилось" то можна і щось веселіше емоційне взяти.Якщо емоційна штука запланована — ну типу я просто заздалегідь знаю що я хочу тортик(або м'яку іграшку, або нове взуття) раз в пару днів — це може бути частиною плану.Але навіть при цьому емоційна штука яка мені заздалегідь подобається — це моя забаганка і це ок. Бажано виділити їй місце в плані.А от фігня про яку ти навіть не думав допоки той банер не побачив — це справжнє зло.Це зло теж іноді важливо брати. Ну бо найкращий спосіб впоратись з спокусою це задовільнити її. Просто варто помічати коли це щось ззовні а не твоє. І щоб воно точно не вилазило поза той виділений буфер.————Самі якісь конкретні формули буферів то штука персональна і індивідуальна. Найобуй свій мозок сам як тобі зручно. Головне мінімізувати моменти 100% емоційних в(и)трат, коли там діво дівноє чюдо чюдноє піздик і зарплати немає.