Джерело
𝕷𝖔𝖓𝖌 𝕽𝖊𝖆𝖉 𝕽𝖔𝖈𝖐'𝖓'𝕽𝖔𝖑𝖑 | When I look back upon my life... It's always with a sense of shame... ...
205 Охват/переглядів
2026-01-26 16:30
Повідомлення №1034
😇 "...When I look back upon my life... It's always with a sense of shame... I've always been the one to blame... For everything I long to do... No matter when or where or who... Has one thing in common, too..." 🙏__________Власне, PET SHOP BOYS'івський трек "It's a Sin", у ролі музичної домівки для якого виступає другий LP гурту під назвою "Actually" (1987), є для мене тим самим кейсом, коли різних "covers" та інтерпретацій (присвячених йому) я переслухав набагато більше разів (як в контексті їх загальної чисельності, так і з точки зору кількості багатократних прослуховувань деяких з них), ніж сам оригінал. Переважну більшість з усього цього музичного косплею я вже навіть і не пам'ятаю... Єдиним "cover'ом" на "It's a Sin", який ще й досі залишається у моїх відповідних спогадах є спроба Kai Hansen'а та його бенду GAMMA RAY подарувати цій хітярі 80-х якесь нове дихання - спроба помірно-вдала і загалом симпатична, але якщо вимкнути мою емоційну прив'язаність до творчості вищезгаданого німецького power metal-колективу, то кінцева оцінка (навіть з об'єктивної точки зору) буде не те щоб дуже висока, м'яко кажучи.Не буде високої оцінки і для Tobias'а Forge'а з його GHOST-шайкою - бодай якогось креативу мною помічено тут не було. Дядьки доволі вдало розпочинають органно стилізувати заголовний мотив "It's a Sin", але згодом зриваються в один із найпростіших варіантів подальшого аранжувального розвитку - я про лід-гітарне обігрування того самого мотиву, що робили ті ж самі вищезгадані GAMMA RAY і ще ціла Говерла різних гуртів. Чому б не продовжити використання живого органного звуку чи, наприклад, звуку електронного органу Гаммонда? Як на мене, подібний маневр (з паралельним формуванням відповідної до творчої концепції GHOST літургійної атмосфери за рахунок хору на другому плані) якісно виділив би цю спробу закаверити обраний трек. Просто, вищеописане просте рішення, можливо, і є легким шляхом до формування своєрідної емпатії у фан-бази гурту, але, на мій особистий погляд, аж ніяк не є ілюстрацією бажання підійти до справи креативніше та грунтовніше.P.S.: під час написання попереднього речення виникла одна думка-асоціація стосовно того, як сценаристи діснеївських мультфільмів систематично проторюють стежину до тієї самої емпатії у глядачів шляхом введення в основу своїх історій головних героїв-сиріт чи напівсиріт...__________😇 "...It's a, it's a, it's a, it's a sin... It's a sin... Everything I've ever done... Everything I ever do... Every place I've ever been... Everywhere I'm going to... It's a sin..." 🙏