📰 | Цікава стаття вийшла у «The Athletic»:• Цитата зі статті:«Справжня проблема полягає в розриві між владою, яку, на нашу думку, має менеджер того чи іншого клубу Прем'єр Ліги, і владою, яку більшість із них насправді має. Досі ще є кілька босів старої школи, але вони зараз у меншості, і навіть їм доводиться хоча би вдавати, що вони консультуються з вищим керівництвом клубу й «ґіками з ноутбуками» та прислухаються до них.Це ера експертів з аналітики, спортивних науковців, комітетів з підбору персоналу та фахівців з витрат на склад, що абсолютно нормально, але цим хлопцям не потрібно щотижня спілкуватися з пресою, працювати на тренувальному полі, давати післяматчеві інтерв'ю або стояти в технічній зоні, поки вболівальники голосно критикують роботу їхніх організацій.Існує розрив у підзвітності, і менеджерам набридло мусити його ігнорувати [й виконувати роль одноосібних цапів-відбувайл]».• Звісно, ці факти не знімають відповідальності з головного менеджера, або, як прагне Майкл Едвардс, аби його в нас називали, – головного тренера (що саме собою вказує, на намірене обмеження влади й впливу Арне Слота, в порівнянні з Юрґеном Клоппом). Але водночас і доводить, що відповідальність за те, як складається цей сезон, – це в рівній мірі відповідальність і менеджменту клубу, а не лише тренерського штабу. • Вішати всіх собак на Слота – це те ж саме, що кричати на касира в крамниці за довгі черги, хоча він то працює, а графік складало керівництво.❗️Знову ж, Арне Слот і його тренерський штаб несуть відповідальність за цей сезон і його результати, але в жодному випадку не одноосібно. Просто лише їм (і Вірджилу) доводиться стояти перед камерами з мікрофоном і пояснювати щось журналістам (часто – рішення, прийняті людьми за лаштунками).#думкивголос