Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Літкіт
Додано 29 чер 2025

Літкіт

@litk1t
Кількість підписників: 310
Фото: 111
Відео: 3
Посилання: 606
Опис:
¡БА МИ БА ТАКІ БА! —/———/———/ 〽️ Надіслати: @litiyyy_bot
Джерело

Літкіт | Вони зустрілися в купе.За вікном кружляло й тихо опадало жовтогаряче л...

Логотип телеграм спільноти - Літкіт Літкіт @litk1t
152 Охват/переглядів 2025-12-20 18:05 Повідомлення №469
Вони зустрілися в купе.За вікном кружляло й тихо опадало жовтогаряче листя на чорну, мокру після дощу землю.В купе сиділа дівчина з темним кучерявим волоссям і чарівними карими очима. Вона ніби перебувала в іншому всесвіті.Не зважала ні на що навколо, лише поглядала у вікно, де за склом пролітали знайомі силуети дерев, і слухала музику.Через навушники ледь прослуховувався шум коліс,який ще більше додавав осінньої атмосфери.З відчиненого вікна дув теплий вітерець, який трішечки, але пробирав до мурашок.На наступній станції в купе зайшов хлопець — з розтріпаним від вітру темним волоссям і блакитними, мов озеро, очима.Він підійшов до дівчини і спокійно запитав:— Біля вас вільно?Вона вийняла навушник і обернулась. Навколо було багато вільних місць, та він підійшов саме до неї.— Так, так, сідайте! — прибираючи пасмо волосся, промовила дівчина.Вона трішки відсунула свою валізу, яка стояла біля її ніг, і хлопець сів навпроти неї.Обличчя незнайомця її зацікавило, та вона не вдивлялась у нього надто пильно.Вдягнувши навушники, вона знову поринула у свій особливий всесвіт.Хоча була більше зосереджена на вікні, її очі весь час ковзали поглядом на хлопця.Помітивши це, незнайомець простягнув їй руку, представившись:— Ян! — на обличчі хлопця з’явилась легка, вразлива посмішка.— Ліна! — засоромившись, сказала своє ім’я дівчина.Їхні душі ніби поєдналися в один момент. Немов відчувши цей поштовх, за вікном почало кружляти листя. Не знаю, чи хтось це помітив, та це дійсно було кохання з першого погляду.Вони говорили про все на світі й вийшли на одній станції. Як не дивно, але вони з однієї вулиці, та зустрітися раніше їм точно не судилося, адже всьому свій час.Кожного дня їхнє спілкування ставало дедалі глибшим: вони дізнавалися одне про одного все більше нових і цікавих фактів.Їм не було нудно, перебуваючи поруч.Навпаки — кожен день, який вони проводили разом, змушував їх ще більше закохуватись.І в один момент його оселя стала спільною — він розділив її з нею.Як не дивно, але вся ця історія почалася з випадкової зустрічі в купе.#Полі#поезія▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost