4 доби без світла, 6 діб без опалення. вдома +10 градусів і ми ставимо якісь не дуже приємні рекорди😁я тримаюся, але давайте чесно - це не ок. я не злюся на майстрів чи енергетиків, я все розумію [уж не вони в цьому винні, це точно]але я про неможливість нормально функціонувати. спочатку ти намагаєшся себе заспокоїти, і наче виходить, але коли дні минають, а холод стає частиною тебе - це дуже виснажує. і знаєте що?))) в такий момент ти НЕ МАЄШ бути в гарному настрої. це було б навіть дивно🙂🙂зараз дивлюся, як люди, у яких ситуація краща, кажуть: «та все нормально, нічого страшного, головне триматися. не розумію, чому ви так ниєте». але правда в тому, що підтримка - це не знецінення чужого дискомфорту. підтримка це визнати, що комусь зараз реально важко, комусь менш важко, але всім погано і то точноу мене наче не найгірша ситуація: є газова плита, є зарядна станція, періодами оживає вайфай. я можу щось приготувати, можу працювати. але навіть банальна гігієна, сон перетворюється на жах😅що я хочу сказати: давати волю емоціям - це нормально. злість, безпорадність, роздратування це окей. не сваріть себе за те, що ви не мега-продуктивні, коли ваші базові потреби в теплі та безпеці не закритіголовне не виміщати це на інших і не токсичити. замість того, щоб гризти себе, краще подумати: що мені допоможе зараз? поїхати до друзів, у кого є тепло? зняти готель на добу, щоб просто відігрітися і помитися в гарячій воді? або просто дозволити собі цілий день лежати під трьома ковдрами і нічого не робити?від’їбіться від себе. ми живемо в історичні часи, і просто зберігати глузд - це вже величезна робота💓💓💓💓шукайте свій вихід і будьте до себе лагідними. це не назавжди🫂