🤍 розповідаючому я пробула на ретриті лише один день замість чотирьох?я планувала цю поїздку ще з літа. дуже хотілось саме восени відчути вайб карпат: туман, гори, спокійминулого року я вже була на подібному ретриті — загалом сподобалось, але лишились сумніви, чи це «моє». вирішила дати ще один шансі тут за кілька днів до виїзду я захворіла. для мене це рідкість — хворію максимум 1-2 рази на рік 🥲🥲симптоми теж були дивні: не температура як завжди, а саме слабкість, горло, запаморочення, відчуття, що тіло каже «зупинись»я все ж таки поїхала. і там дуже швидко відчула: це не мій простір. ні люди, ні формат, ні атмосфера. тіло теж підказувало те саме — сил не було зовсім. тому я прийняла рішення повернутисьтак, гроші не повертаються. але я не шкодую. для мене це досвід і ще одне нагадування: слухати себе завжди важливіше, ніж «як треба» чи «бо вже купила»гори залишаються моїм місцем сили. але, мабуть, цього разу я мала зрозуміти, що в них можна повертатись у свій спосіб: з подругами, з рідними чи навіть самійі головне — довіряти тому, що підказує організм. бо коли тобі десь не потрібно бути, воно завжди знайде спосіб це показати