Аби бажане і омріяне прийшло у життя, треба вчитись приймати, що щось з теперішнього піде 🎈По іншому неможливо. Не все з наявного моменту може піти з вами у омріяне майбутнє.Що ви маєте зараз, що хотіли рік назад? Що, що було з вами рік назад, пішло з вашого життя? Інші приклади можуть бути такі: якщо я хочу розвивати свою справу, займатись тим, куди веде інтерес, будувати власну систему роботи, в один момент я маю піти з роботи, яка займає мій час.Або ж, це буде не так очевидно, як от можна хотіти жити в горах, але щоб ця можливість до вас прийшла, треба буде пройти через розлучення чи вимушений переїзд. а хто сказав, шо буде легко......Цього не передбачиш, але у такому випадку я розумію, щоб дійти до омріяного, моя увага має бути не так на конкретній речі, яку я бажаю і яку так сильно хочу (вона прийде), а на речах, до яких я прив’язалась і не можу відпустити. І вчитись відпускати.Не можу відпустити, бо є страх. Ну, і так, в нього треба іти) Йти з довірою.Страх є, бо прив’язуємось до визначень “хороше” і “погане”. І справді, будь-які ситуації, лишатимуть свій слід, проте, якщо підходити до них з прийняттям і бачити їх, як нейтральні, іллюзія страху розсіюється. Нічого не втрачається і нічого не здобувається. Слова втрата і надбання вже самі по собі визначають ситуацію, як хорошу чи погану.Але, знову ж таки, якщо “погана” ситуація/період в житті приводить до “хороших” речей, то чи погана вона?