⚡️Дайджест перших кроків після зниження цін на ліки🎙 За інформацією учасників фармринку:● загальні реальні витрати виробників після реформи ціноутворення значно перевищили економію від маркетингових платежів, яка становила близько 814,66 млн грн;● водночас фармвиробники були змушені виплатити дострокові платежі за маркетинговими договорами - майже 1,53 млрд грн;● таким чином, загальний збиток компаній склав майже 1,642 млрд грн, які не були враховані при плануванні господарської діяльності, тому виробники залучили кредитні ресурси для компенсації залишків товару та виконання зобов’язань перед аптеками.🎙 Учасники фармринку зазначають, що перелік топ-100 препаратів, на які знизили ціни, сформовано на основі даних про аптечні продажі. При цьому для низки фармвиробників саме препарати зі списку топ-100 становлять до половини всього обсягу продажів, тобто втрати для них є суттєвими.🎙 Учасники ринку зазначають, що зниження цін не призвело до "масового закриття аптек, особливо у сільській місцевості", оскільки малі та сільські аптеки зазвичай не отримували маркетингових платежів від фармвиробників. Водночас аптечні мережі, які роками отримували такі маркетингові бюджети, використовували їх не лише на знижки для пацієнтів, а й на покриття операційних витрат. Тож, на думку учасників фармринку, ключовими отримувачами переваг від попередньої моделі були великі мережі, а не незалежні аптечні точки, які лишаються вразливими.🎙 Разом з тим учасники ринку зазначають, що після запровадження обмежень на маркетингові виплати почала фіксуватися тенденція до зростання роздрібних націнок з боку низки аптечних мереж на тлі зниження закупівельних цін. Таким чином, аптеки піднімають націнки до максимально дозволеного рівня, не маючи на це об’єктивних причин.🎙 Оператори фармринку зазначають, що національна політика у сфері охорони здоров’я має враховувати оптимальну кількість аптек, а також щільність населення, попит, географію розташування.✈️ Приєднатись до каналуЗ питань співпраці 📩 @likyukr_admin