▪️ Вчора була консультація, яка вкотре нагадала мені, наскільки підступною може бути ця інфекція.

Молодий, сильний чоловік. Спортсмен. Ветеран. Тренер із важких видів спорту. Любитель загартовування через купання в крижаній воді та взагалі здорового способу життя. І ось він захворів на ангіну. За звичкою тиждень лікувався простими домашніми методами. Чаї, полоскання, спокій та жарознижуючі. Він звик покладатися на власне здоров’я та міцний імунітет. Зрештою, наче одужав без жодних препаратів. Пішов на роботу в зал. А ввечері ледь дійшов назад додому. Суглоби так боліли, наче спочатку розвантажив потяг заліза, яким потім ще й побили…

Чоловік не зрозумів, що сталося, й пішов до свого масажиста-мануальщика. Бо не зрозумів, в чому причина. Подумав, що потягнув щось зайве в залі. Той пропрацював проблемні точки, якось розім’яв усе, «розігнав лімфу та кров». І стало ще гірше.

Чоловік пішов до масажиста знову. Цього разу масажист здогадався, що справа зовсім не в тренуваннях, розпитав докладно й призначив сильні гормональні протизапальні. Пацієнтові стало значно легше. Але щойно дія гормонів завершилася, він знову ледь зміг піднятися з ліжка.

І тоді подзвонив мені.

Звісно, що коли я почув про щойно перенесену ангіну, діагноз склався сам собою: це, безумовно, підозра на постстрептококовий реактивний артрит —імунне ускладнення щойно перенесеної ангіни.

▪️ Механізм цього захворювання складний і підступний. Наша імунна система намагається боротися зі стрептококом, але іноді ця боротьба обертається проти власного організму. Справа в так званій антигенній мімікрії, про яку ми раніше докладно й багато говорили:

«Крихке серце», або історія про щасливого сироту

Від ангіни до ревматизму. Розмова про небезпечного стрептокока

Не кожен постстрептококовий артрит переходить у ревматизм. Це різні стани, до ревматизму ще треба «догратися» та «наломати багацько дров». Однак, це все досить серйозні речі. Які дійсно трапляються в реальному житті.

_____________________

▪️ Пацієнтові одразу було призначено аналізи. Вони підтвердили виражений запальний процес та наявність антитіл до стрептококового токсину. Чоловікові було призначено антибіотики для знищення стрептокока та протизапальне лікування.

І вже буквально за пару днів він став на ноги. У прямому й переносному сенсі. Але це ще не кінець. Лікування та спостереження на цьому не закінчуються. Бо зникнення болю ще не означає, що всі ризики позаду. Ще буде обов’язково консультація ревматолога, додаткові обстеження й можливо профілактика ревматизму.

▪️

Чи правий був викладач?

Я вважаю, що так. Бо підтверджену ангіну, викликану саме гемолітичним стрептококом необхідно завжди лікувати антибіотиками. Не тому, що організм не здатний самостійно впоратися з інфекцією. А тому, що може статися імунна поломка й без своєчасного лікування є суттевий ризик появи небезпечних ускладнень.

❗️ Я ні в якому разі не закликаю бігти по антибіотики при кожному болю в горлі! Не закликаю до паніки та параноїдального самолікування при будь-якому болі в горлі. Більшість таких захворювань спричиняють віруси. І все минає при простому симптоматичному лікуванні.

❗️ Але якщо є підозра на стрептокок — гнійні нашарування, виражена інтоксикація та нетиповий пербіг – варто звернутися до лікаря, зробити тест, певні аналізи та віднестися до цього дуже серйозно. Коли мова йде про гемолітичний стрептокок – не варто надто покладатися на свою силу, спортивну форму, загартовування та міцний імунітет. Бо саме міцний імунітет тут грає злу роль.

👍 Всім здоров'я! Не хворійте!

П. С. І не дай Боже покладатися при лікуванні гемолітичного стрептококу на БАДи чи гомеопатію! Зараз скриньку Пандори відкривати не буду - іншим разом посваримося із любителями таких методів лікування. Адже таких історій в мене вже теж вдосталь!