Сьогодні ми згадуємо про день, в який вітають медиків із їх професійним святом. Це непроста дата, якщо бути чесним. І останніми роками дійсно стає все більш трагічною та сумною. Дуже багато медиків розчарувалися в медицині та її покинули. Реформи останніх років наробили занадто багато горя й болю українській медицині. Вони глибоко травмували серця тих медичних працівників, які відносилися до медицини не як просто до роботи, а радше як до способу життя та можливості щирого служіння іншим. Але так було не завжди. Бути медиком, насправді, дуже цікаво. І радість та усмішка одужуючого пацієнта здатні засліпити численні негативні емоції та втому, подарувавши знову й знову шалену силу й бажання рухатися далі. В медицині є щось таке дивовижно глибоке, ледь вловиме та відчутне на рівні підсвідомості, що здатне втримати в правильному курсі медика в самі непрості часи та якимсь містичним чином зберігати в серці іскру надії й бажання не опускати руки. В цей особливий для мене день, я хочу вперше поділитися із вами чудовою новиною: я нарешті дописав ДРУГУ КНИГУ! Книга вийшла дуже емоційною, відвертою та щирою. Це книга про реальну медицину. А конкретно - про справжнє життя реальних медиків, в реальних умовах. Такий собі спосіб читачеві зазирнути залаштунки цієї професії та відчути себе на місці лікаря, медсестри та їх пацієнтів. Я спробував відкрити читачеві медицину не як набір діагнозів і протоколів, а як складний світ живих людей. Це книга про ціну покликання, про дорослішання, професійне становлення, про неймовірні випадки, пригоди та загадки в практиці лікаря. І звісно, що я не міг пройти повз та не поговорити про такі речі, як болюче та трагічне лікарське вигорання, про помилки біль, з якими живуть лікарі, про причини багатьох розчарувань й ті краплини надії, якими насправді живуть медики. Це книга про постійний пошук відповіді на питання, як залишатися людиною там, де щодня доводиться зустрічатися з людським болем, смертю та злочинною неповагою. Наразі для мене починається складний та тернистий процес вибору найбільш адекватного видавництва, далі треба витримати шлях рецензування й редагування тексту, потім вибору обкладинки та макету. Однак на завершення будуть чекати найзворушливіші моменти для кожного автора: запах паперу першого тиражу, яка вона обкладинка навпомацки, в звісно - кульмінація - перша жива й відверта зустріч із вами, дорогі читачі! Ось такі в мене останні новини) Віримо в краще! Продовжуємо жити медициною, безперервно вчитися, вірити в людей, та намагатися зробити цей світ хоч на краплинку кращим) Всіх друзів та колег щиро вітаю із професійним святом. Нехай вас всіх береже Бог та побільше вам усміхнених щирих облич одужуючих пацієнтів!

🙏 Низько вклоняюся перед медиками, які ризикуючи своїм життям, рятують наших солдатів на полі бою, мчать від пазур смерті на евакуаціях під всюдисущими дронами, оперують в лікарнях під обстрілами, витягають цивільних з-під завалів та пожеж - і все це без перерви на власне життя та спокій вдома… Ви дійсно янголи в пікселі та білих халатах… Вас мали б носити на руках… І дуже прикро, що держава не оцінила вашої жертовності та подвигу. Але оцінить Бог та небайдужі люди! А це вартує набагато більшого!

🤗 З Днем Медика! Всім здоров’я!