Про "це ж вже було"...Після "жовтневої революції" голова "ради народних комісарів" Ленін заборонив співгромадянам виїзд із Радянської Росії без спецдозвіл, назвавши це тимчасовим явищем. У 1934 році заборона переросла в статтю про державну зраду і стала постійною.Більш менш лояльно ставилися хіба що до вчених і, звичайно, закордонні паспорти отримували радянські керівники. У 1920-х роках, чиновники та відомі діячі культури, вчені навіть отримали привілей звертатися за медичною допомогою до чужих країн. Однак ця поблажливість тривала недовго і була швидко скасована. А для більшості закордонний паспорт став неосяжною мрією. Той, хто не мав зв'язків у владних колах, гарантовано отримував відмову.Хтось наважувався нелегально тікати за кордон без паспорта. У законі ще не було чітко прописано, як за це каратимуть, якщо зловлять. Але в умовах так званого "військового комунізму" всі розуміли, що від більшовиків очікується все, що завгодно — навіть кулю в чоло....Навіть не знаю шо воно нагадує, але шось до болі знайоме.