«Перше, ніж Авраам був, Я є»: за ці слова Ісуса хотіли вбити. Чому?

У Євангелії від Йоана Христос вимовляє фразу, що стала кульмінацією суперечки з юдеями: «І сказав їм Ісус: “Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є”» (Йо 8, 58). Реакція миттєва: Йо 8:59: «І вхопили каміння, щоб кинути на нього, — та Ісус перейшов посеред них і полишив храм». За ці слова справді можна було вбити — за законом Мойсеєвим. Але чому?

Щоб зрозуміти це, слід згадати найсвятіше ім’я Боже у Старому Завіті. У книзі Вихід Бог відкриває Мойсеєві: «Я той, хто є (тобто Сущий)» (Вих 3, 14). Це ім’я означає самобутність та вічність Божественного буття. Він не просто був колись — Він завжди є. І ось, ця Людина говорить про Себе: перше, ніж Авраам народився і помер у часі, Я є поза часом.

Святитель Йоан Золотоустий пише: «Цими словами Він показав, що Він існує перед століттями, що Він не потребує часу». Блаженний Теофілакт Болгарський додає: «Сказав не “раніше ніж Авраам був, Я був”, але “Я є”, що означає вічне буття». Це пряме ототожнення Себе з Ягве, Богом Старого Завіту. Для благочестивого юдея це було божественне одкровення, або жахлива гординя, гідна смерті. Їм здавалося, що вони захищають Божу честь. Але каміння не полетіло, бо Його час ще не настав. Ісус втік, виявив чудо поблажливості: Той, Хто міг покликати легіони ангелів, поважає свободу людини, але не дає гріху вибухнути передчасно.

Для християнина слова «Я є» - не богохульство, а основа віри. Ісус із Назарету — не просто вчитель, а Той самий Сущий, Який говорив з Мойсеєм із куща. Коли ми вимовляємо в Символі віри «родженого перед усіма віками», ми сповідуємо те саме, що й Христос.

Питання для роздумів: Чи не уподібнюємося ми до юдеїв, коли зустрічаємо в Євангелії те, що перевищує наше розуміння, замість того, щоб пасти ниць і вигукнути: «Господь мій і Бог мій!»?
〰️〰️〰️
Усе буде 🇺🇦