Колектив БАЛ «Лідер» з глибоким сумом повідомляє про загибель випускника Чижова Олександра Сергійовича.
Олександр народився 5 червня 2005 року. Після закінчення 9 класу Боярського академічного ліцею «Лідер» вступив до Київського коледжу зв’язку. Згодом зрозумів, що інформаційні технології — не зовсім той шлях, який відповідає його інтересам, адже його більше приваблювала економіка. Тому він продовжив навчання в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, обравши для себе новий напрям професійного розвитку.

Та війна внесла свої корективи в його життя. Розуміючи, що боротьба за свободу й незалежність України буде тривалою, Олександр вирішив присвятити себе військовій справі. Він опанував фах пілота безпілотних літальних апаратів, успішно пройшов навчання та отримав усі необхідні сертифікати з відмінними результатами.

Олександр не відмовився і від своєї мрії здобути вищу освіту. Перевівшись на заочну форму навчання, він намагався поєднувати військову службу з навчанням в університеті. Він прагнув розвиватися, здобувати знання, будувати майбутнє, попри надзвичайно складні обставини. Через виконання бойових завдань Олександр не мав можливості особисто з’явитися для захисту та отримання диплома, тому взяв академічну відпустку до завершення бойових дій. Він вірив, що попереду ще буде час повернутися до навчання, завершити розпочате й реалізувати свої плани.

Олександр проходив військову службу за контрактом у військовій частині 3057 Національної гвардії України, обіймаючи посаду старшого кулеметника бронеавтомобіля 1-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем 2-го батальйону спеціального призначення.

18 жовтня 2026 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Краматорського району Донецької області, внаслідок застосування противником FPV-безпілотника Олександр загинув.

Йому був лише 21 рік.

У віці, коли інші тільки починають визначати свій життєвий шлях, мріяти про майбутнє, здобувати освіту та будувати плани, Олександр уже ніс на своїх плечах відповідальність за долю своєї країни. Він зробив свій вибір свідомо, залишаючись вірним військовій присязі, виявляючи мужність, стійкість і відданість Україні.

Найбільший біль цієї втрати — в нездійснених мріях, незавершеному навчанні, у дипломі, який він так і не встиг отримати, у майбутньому, яке мало бути попереду. У всьому тому, що він ще міг зробити, ким міг стати, скільки міг подарувати своїм рідним і світу.

Для родини Олександр назавжди залишиться сином, якого неможливо замінити. Для побратимів — воїном, який стояв поруч у боротьбі. Для України — одним із тих молодих людей, які віддали найдорожче за її свободу, суверенітет і територіальну цілісність. Для ліцею – гідним випускником, яким будуть пишатись наступні покоління.

Немає слів, здатних зменшити біль батьків, які втратили сина. Немає справедливого пояснення тому, чому молоде життя, сповнене планів і надій, обірвалося так рано.

Але є пам’ять. Є його ім’я. Є його вчинки. Є його шлях, який назавжди залишиться частиною історії боротьби українського народу за незалежність.

Олександр Чижов назавжди залишиться в пам’яті як молодий чоловік, який не зрадив своїх переконань, виконав свій обов’язок і до останнього залишався вірним Україні.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого.

Світла пам’ять і вічна шана Герою!

Герої не вмирають.