Джерело
Пещера Джона Голта | Вчора мене виключили з фракції «Європейська солідарність» за мою позиц...
101 Охват/переглядів
2026-10-06 15:36
Повідомлення №6265
Вчора мене виключили з фракції «Європейська солідарність» за мою позицію щодо миру.
Я хочу розповісти, як я це бачу.
«Європейська солідарність» завжди була здоровою, ціннісною силою. Вона прагне сильної армії, і я теж. ЄС намагалися зупинити війну, коли домовлялися в Мінську, і я це підтримував і підтримую зараз. ЄС бореться за сильну державу і я продовжу боротись за сильну державу.
Зараз я вважаю, що сильна держава - це та, яка досягне миру. Та, яка залишиться існувати на карті, а не в підручниках історії.
Я памʼятаю, як одним із перших почав говорити про свавілля ТЦК. Тоді це було табу. Мене критикували у фракції, мене обливали брудом прислужники Офісу президента, мене звинувачували у всіх смертних гріхах.
Зрештою час показав, хто мав рацію. Сьогодні про безкарність ТЦК говорять усі. А тоді про це говорив я один. Без підтримки.
Тепер - мир.
І знову я говорю про те, про що чомусь стало страшно навіть ПОЧАТИ говорити.
Візьміть Чорне море. Наша економіка без моря помирає. Розвести руками і сказати «росіяни не хочуть» — цього замало. Вони і в 22-му році не хотіли. Але ж домовились і відкрили тоді море! Тож давайте вимагати від влади більшого.
Я хочу, щоб велися переговори з Туреччиною, з арабськими країнами, Індією про режим торгівлі зерном. Я хочу, щоб у влади горіло під ногами від вимоги суспільства добитися результату. Я хочу, щоб активне суспільство вимагало кроків до припинення війни.
Так, нам потрібен мир. Так, нам потрібно шукати шлях до нього.
Я не кажу, що є прості рішення. Їх немає. Але я не кажу, що шукати мир - це означає здатися. Здатися - означає перестати шукати способи зупинити війну.
Я хочу, щоб ми були мостом. Де розвиваються, де будуються, де інвестують, торгують і де зустрічаються.
Мости не будуються за один день. Опора за опорою. Балка за балкою. І завжди - з двох берегів.
Тому я звертаюся до кожного, незалежно від того, за кого ви голосували і звідки ви. До військових і їхніх родин. До підприємців і вчителів. До тих, хто поїхав, і тих, хто залишився.
Давайте разом добиватися миру.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Мир і слава Україні.
Я хочу розповісти, як я це бачу.
«Європейська солідарність» завжди була здоровою, ціннісною силою. Вона прагне сильної армії, і я теж. ЄС намагалися зупинити війну, коли домовлялися в Мінську, і я це підтримував і підтримую зараз. ЄС бореться за сильну державу і я продовжу боротись за сильну державу.
Зараз я вважаю, що сильна держава - це та, яка досягне миру. Та, яка залишиться існувати на карті, а не в підручниках історії.
Я памʼятаю, як одним із перших почав говорити про свавілля ТЦК. Тоді це було табу. Мене критикували у фракції, мене обливали брудом прислужники Офісу президента, мене звинувачували у всіх смертних гріхах.
Зрештою час показав, хто мав рацію. Сьогодні про безкарність ТЦК говорять усі. А тоді про це говорив я один. Без підтримки.
Тепер - мир.
І знову я говорю про те, про що чомусь стало страшно навіть ПОЧАТИ говорити.
Візьміть Чорне море. Наша економіка без моря помирає. Розвести руками і сказати «росіяни не хочуть» — цього замало. Вони і в 22-му році не хотіли. Але ж домовились і відкрили тоді море! Тож давайте вимагати від влади більшого.
Я хочу, щоб велися переговори з Туреччиною, з арабськими країнами, Індією про режим торгівлі зерном. Я хочу, щоб у влади горіло під ногами від вимоги суспільства добитися результату. Я хочу, щоб активне суспільство вимагало кроків до припинення війни.
Так, нам потрібен мир. Так, нам потрібно шукати шлях до нього.
Я не кажу, що є прості рішення. Їх немає. Але я не кажу, що шукати мир - це означає здатися. Здатися - означає перестати шукати способи зупинити війну.
Я хочу, щоб ми були мостом. Де розвиваються, де будуються, де інвестують, торгують і де зустрічаються.
Мости не будуються за один день. Опора за опорою. Балка за балкою. І завжди - з двох берегів.
Тому я звертаюся до кожного, незалежно від того, за кого ви голосували і звідки ви. До військових і їхніх родин. До підприємців і вчителів. До тих, хто поїхав, і тих, хто залишився.
Давайте разом добиватися миру.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Мир і слава Україні.