Подорожуймо Україною SparkWay | Туристична Україна | Мандрівки | Відпочинок в Україні

Броварський аеропорт “Київ”Аеропорт збудували в Броварах на початку 1930-х років. У 1933–1941 роках він був головним аеропортом Києва та фактично повітряними воротами міста. Летовище зводили як повноцінний цивільний аеропорт: з аеровокзалом, майстернями, їдальнею та житлом для працівників. Пасажирські перевезення стартували в 1933 році, а вже в середині 1930-х Броварський аеропорт обслуговував міжнародні та внутрішні маршрути.25 червня 1941 року аеропорт був знищений під час німецького бомбардування. Попри це, деякий час він ще використовувався у воєнних цілях. Остаточно аеропорт розформували в 1943 році. Відновлювати його не стали — роль головної повітряної гавані Києва згодом перейшла до Жулян.Сьогодні на місці Броварського аеропорту — залишки інфраструктури, житлові будинки 1930–1940-х років, пропілеї при вході та фонтан, що колись зустрічав пасажирів. Місце, де починалася київська цивільна авіація, збереглося лише фрагментами — але з дуже насиченою історією.#КиївськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Топ готелів ХмельницькогоСьогодні говоримо про готелі Хмельницького — місця, де зручно зупинитися на ночівлю.✨Potocki Boutique HotelГотель у центрі міста. Концепція побудована навколо арт-історії графа Юзефа Потоцького та сучасних стандартів сервісу. Більшість номерів виходить на парк ім. Шевченка, частина — на вулицю Проскурівську. Інтер’єри стримані: нейтральна палітра, дерев’яні фактури, функціональне планування.Адреса: вул. М. Грушевського, 66.✨Lybid PlazaГотельно-розважальний комплекс у центральній частині Хмельницького. Поєднує проживання та відпочинок: ресторани, боулінг, спа та аквацентр. Номерний фонд — від стандартних номерів до люксів. Адреса: вул. Кам’янецька, 21.✨Arena HotelСучасний готель у діловому та історичному центрі міста, поруч із пішохідною частиною Проскурівської. Інтер’єри виконані в стилі мінімалізму з елементами арт-деко. У номерах — клімат-контроль, підігрів підлог у ванних кімнатах, дизайнерські меблі. При готелі працюють ресторан та фітнес-зал.Адреса: вул. Проскурівська, 20.#ХмельницькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Баницький кар'єр кварцитівБаницький кар’єр кварцитів — промисловий об’єкт розробки Баницького родовища високочистих кварцитних пісковиків, розташований у селі Баничі Шосткинського району Сумської області. Площа кар’єру становить близько 20 га, а виробнича потужність — 80–100 тис. тонн кварциту на рік. Це єдине родовище в європейській частині пострадянського простору, де видобувають кварцити з вмістом двоокису кремнію понад 99 %.Розробка родовища почалася 1890 року, а з 1926-го кар’єр функціонує як промислове підприємство. Продукція постачалася на Запорізький алюмінієвий комбінат та Новолипецький металургійний комбінат для виробництва кристалічного кремнію та феросплавів, нині обслуговує Сумське машинобудівне НВО, а також постачає будівельний щебінь, побутовий камінь і відсів.До літа 2023 року кар’єр належав російському олігарху Олегу Дерипасці. За результатами перевірок ДБР компанія та її активи були під санкціями, а власність націоналізована.Ph. ukrainaincognita #СумськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Камінь “Диравець” — давній культовий мегаліт Камінь “Диравець” — великий вапняково-пісковиковий мегаліт із наскрізним отвором. Його друга назва — “Столовий Камінь”, оскільки верхня поверхня рівна, ніби стіл. Камінь виступає на лівому високому березі р. Колодниці. Скельні породи сформувалися 14–15 млн років тому, коли територія була дном теплого тропічного моря. Під час обстежень тут знайдено рештки давньої морської фауни.Вхід на камінь зі сходу перекритий ритуальним валом, вирізаним у мергелях. На західній вертикальній стіні збереглися три жолобоподібні заглиблення з гостроверхими закінченнями.Біля підніжжя каменя лежить великий овальний валун, а нижче на терасі — три округлі западини. У центральній з них археологи розкопали жертовну яму з шаром золи, вугілля і подрібненими кістками тварин. Тут же знайдено уламки глиняного посуду 8 – початку 9 ст., що підтверджує існування на цьому місці дохристиянського святилища.#Львівська Запропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Катерининська церкваКатерининська церква в Чернігові — пам’ятка архітектури національного значення та один із символів міста. Це кам’яний козацький храм 17–18 століть, зведений на кошти братів Лизогубів на честь героїзму їхнього діда та козаків Чернігівського полку під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 року.Храм побудований у стилі українського бароко, має хрестоподібний план, п’ять бань і всефасадну композицію з трьома входами. Його зовнішній вигляд повторює структуру традиційної дерев’яної церкви, а інтер’єр підкреслює вертикальність і п’ятиглавість споруди. Упродовж 18–20 століть Катерининська церква неодноразово зазнавала пожеж, перебудов і реставрацій, включно з відновою після руйнувань Другої світової війни.Під час російського вторгнення церква була пошкоджена уламками снарядів. Сьогодні Катерининська церква діє як козацький кафедральний собор ПЦУ та є однією з найвідоміших духовних і архітектурних пам’яток Чернігова.#ЧернігівськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Кам’янська Запорозька СічКам’янська Запорозька Січ — одна з найважливіших і найкраще досліджених Січей Запорожжя, адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709–1711 та 1728–1734 роках. Заснована після знищення Чортомлицької Січі, вона стала місцем діяльності кошового отамана Костя Гордієнка і однією з останніх Січей у козацькій історії. Розташовувалася на мисі, оточеному Козацьким Річищем і гирлом річки Кам’янки.Дослідження Кам’янської Січі тривають з 19 століття: від перших описів Одеського товариства історії та старожитностей і робіт Яворницького — до археологічних розкопок Гошкевича, експедицій заповідника “Хортиця” та сучасних досліджень кінця 20 — початку 21 століття. Археологи встановили планування Січі та структуру укріплень, зафіксували залишки куренів, скарбниць, січової площі, ремісничого передмістя й козацького цвинтаря. Найвідоміший об’єкт — могила кошового Костя Гордієнка з кам’яним хрестом 18 ст.На території пам’ятки знайдено козацькі люльки, кахлі, металеві вироби, монети Кримського ханства, археологічні матеріали різних епох, залишки виробничих об’єктів, зокрема залізоплавильні печі. Частина території була знищена після створення Каховського водосховища, а решта зазнає природної ерозії та людського втручання.#ХерсонськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Садиба Модеста ЄзерськогоСело Іванківці в Житомирському районі відоме з 1593 року. Наприкінці 19 століття ним володів Модест Єзерський. У 1892 році він звів тут садибний комплекс: палац у неоготичній стилістиці та господарські споруди, довкола — парк. Маєток Єзерський отримав у спадок від дядька Міхала Скабіцького.У 1913 році садибу продав генералу Веніаміну Баскакову, який здав її в оренду Францішеку Домбровському. Сам Єзерський переїхав до Ліщина, де й похований.Під час радянської влади в будівлі відкрили школу. Вона діяла до 1977 року, пізніше тут працював шкільний табір. Після незалежності садиба опинилася в приватній власності, а згодом її стан почав погіршуватися. Сьогодні палац і флігель приватні, споруди аварійні. У 2024–2025 роках власник виставив їх на продаж. Нині ціна — близько 62–69 тисяч доларів, залежно від оголошення. До об’єкта входить будинок і 40 соток землі.Попри стан, будівля зберігає автентику, а локацію досі відвідують туристи. Волонтери неодноразово прибирали територію, підлатували дах, розчищали хащі.Місцева влада розглядає можливість надання комплексу статусу об’єкта історичної спадщини. Будівля має потенціал для використання — музей, туристична точка, приватний пансіонат чи готель.Ph. ukrainaincognita #ЖитомирськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Каботажна гавань — серце МиколаєваНа межі 19 — 20 століть промисловим центром Миколаєва був район Каботажного узвозу — місце, звідки починалася індустріальна історія міста. Саме тут наприкінці 1880-х років було споруджено каботажну гавань — частину порту, призначену для внутрішніх морських перевезень. Будівництво тривало лише рік, і з перших днів гавань працювала на повну потужність: щороку тут перевалювали понад 30 мільйонів пудів вантажів. Сюди заходили як вантажні, так і пасажирські судна.Поруч із гаванню виріс цілий промисловий район — перша промзона Миколаєва. Тут розташовувалися найважливіші підприємства міста, серед яких завод “Наваль”, відкритий у 1897 році бельгійськими інвесторами. Миколаївці називали його “французьким заводом” — саме тут зводили кораблі під найбільшим на той час критим елінгом в імперії.У цьому ж районі працювало Механіко-технічне училище, де навчали майбутніх корабелів. Засноване за підтримки міської думи та суднобудівних заводів, воно стало основою для створення Миколаївського кораблебудівного університету.Сьогодні Каботажний узвіз — це місце з особливою атмосферою. Звідси відкривається мальовничий вид на Бузький лиман і порт, а промислові споруди нагадують про минулі часи.Ph. shipbuilding #МиколаївськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Площа Філармонії Площа Філармонії — одна з найстаріших і найзатишніших площ Чернівців, яка за свою історію не раз змінювала назву: Рудольфспляц, Дакія, площа Перемоги. Називають її також Мельпляц або Мучна площа — за торгівлю мукою, що відбувалася тут у кінці 18 — першій половині 19 століття. Раніше на цьому клаптику землі стояли порохівня, продуктовий склад, цегельня, військові казарми та в’язниця. Ситуація змінилася в 60-х роках 19 століття: площа стала центром міста, казарми й порохові склади перенесли до сучасного парку ім. Шевченка, на місці в’язниці збудували кам’яницю готелю “Національ”.Головною архітектурною домінантою площі є будівля колишнього музичного товариства, сьогодні — Чернівецька філармонія. Саме вона дала сучасну назву площі.Площа завжди була та залишається місцем деталей: куполи з флюгерами, архітектурні дрібниці на кутових будинках, старі фасади, що постали після реконструкцій, фонтан. Навесні її прикрашає цвіт сакури, привертаючи увагу чернівчан і гостей міста.Ph. travel.chernivtsi #ЧернівецькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Поле Конотопської битвиПоле Конотопської битви — історична місцевість у Конотопському районі Сумської області, на південний схід від села Шаповалівка. Саме тут 27–29 червня 1659 року відбулася битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку та московським військом князя Олексія Трубецького — з іншого.Бойові дії охопили значну територію: від фортеці Конотоп, яку тримав у облозі московський загін, до переправи через річку Куколку біля Соснівки та урочища біля села Торговиця, де перебувала засідка з татарською кіннотою. Саме тут вирішився результат битви, що стала однією з найгучніших перемог українського війська 17 століття.У Конотопській битві об’єднане військо Виговського розгромило майже 30-тисячний загін московської кінноти під командуванням Семена Пожарського. Перемога стала вагомим політичним сигналом доби Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького.У 2008 році на місці бою встановили пам’ятний знак, а 2009 року місцевість внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт культурної спадщини національного значення — “Поле битви між козацькими військами на чолі з І. Виговським і царською армією”.#СумськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅