https://t.me/letstalkproject/11222Знаєте, сольні проєкти — це завжди та річ,яка виразно показує відношення фанатів до учасників гуртів. Підтримка від фандома це лише один з багатьох фактів «успіху» але дуже важливий. Я блінк чи не з дебюту і мені здається що певний "фаворитизм" припустій увесь час у цьому фд. Зараз я лише ще раз у цьому впевнилася. Реліз Ліси хороший для старту нової ери, але його занадто переоцінюють. Але ІМХО вже занадто переоцінюють. «Ліса повернулася до своїх витоків» (вона від них ніколи не відходила,але нехай). «Яка вона молодець що показує тайську культуру». «Нарешті згадала хто вона є». «Акценти на її рідну культуру це так круто» — це все реальні тейки,які я побачила за останні дні. Той факт,що вона дійсно постійно робить згадки Таїланду дійсно заслуговує на повагу. Бо об'єктивно, багато хто забуває про це. Але як можна просувати культуру без жодної пісні чи навіть партії рідною мовою за стільки років? Зняти кліп із масовкою, на вулицях Тая та традиційним одягом — це ок один раз, далі вже байт і маркетинг. Концепт навколо кількох тайських слів у тексті це чисто інфопривід, орієнтований на Тай, але з оглядом на західний ринок. Робити лірику менш популярною мовою просто ризиковано для чартів. «Але ж вона випустила сингл орієнтуючись на тайський час» — ок,але наступного разу вона випустить знову за американським). Для мене,як фанатки Ліси реально дивно в чому проблема було написати хоч маленький відривок рідною мовою? Зручно робити інфопривіди та байт, бо як на мене, від тайської назви було очікувано чекати тайської блять лірики. Але незручно робити текст мовою, якою володіє не так багато людей,як англійською бо може "не залетіти". І в цьому друга проблема. Савадіка звучить круто, біт єбейший, але трек нічим не відрізняється від попередніх — ні текстом, ні звучанням, ні концептом. Наче один 10-хвилинний трек порізали на шматки. Навіть обкладинка альбому — звичайний кадр з фотосесії, хоча з нього знов ліплять «глибокий сенс». Єдина потужна партія — це «how many...», а всі інші тейки про сенс — ні про що. І це не заздрість: коли тексти трек за треком лише про власний успіх, це вже просто банальне нагадування. При всій любові до Ліси, її творчість — це першочергово про чарти, а не про мистецтво. Її найкращі треки — це здебільшого фіти, а концепт альтер-его виглядає просто як зміна перуки. Тепер Джісу. Фанати які кажуть що вони однаково люблять всіх, зробивши при цьому 100 відео про Лісу, і жодного про кб Дженні чи Джісу — просто йдіть нахуй. І тут не проблема в тому що хтось сподобався більше чи менше ви просто двоособисті. Коли Джісу казала, що їй достатньо і одного відданого фана вона була на 100% права. Так,вона також трохи обманула нас бо всі чекали хоррор звучання і я очікувала хоча б цікавого бріджу чи якихось гітар на другий приспів,але маємо шо маємо. Вже ж таки думаю що вона себе ще покаже у альбомі. Але який гарний кліп. Мені не подобається графіка,деякі кадри прям максимально штучно виглядають. Але концепт прекрасний. Відчуття наче поспішили з релізом, хоча часу начебто було вдосталь. Дуже просто написана лірика, але наче вона писала про мою ситуацію. Сумно бачити як вона зробила багато цікавих зачіпок про які можна робити теорії. Поки моя улюблена це про те що ляльки оживають лише серед ночі. Цей ведмедик який символізує фанатів. Буквально головний персонаж в цій історії. Знову їбануті тейки «Англійська Джісу ріже вуха». Нагадую, Hugs & Kisses та Your Love ви захавали і не подавилася. Усі кричали що це найкращі її треки. Тому закрийте свого рота. Вона навіть міні гру створила. Вона буквально робить все можливе щоб порадувати фанів, але замість цього повний ігнор. Вона ще покаже себе і ви знову будете казати протилежне,але поки тру "блінки" ігнорують її. До речі, Дженні зробила напевно, найкраще. Дуже люблю як вона може бути різною при цьому не відходячи від фірмового стилю. Не зовсім моє звучання, але heaven — шедевр. А кліп найкраще що було за останній час.