Поліна Кулакова «Ти не Впізнаєш Мене»

Ну це разйоб! Той момент, коли продовження навіть краще за першу частину! Фак, хвалити так важко, але я спробую))Дуже радий, що зʼявилася змога повернутися до Максима з Євою та Володею! Пройшло для мене не так багато часу, але виявилося, що дуже скучив. Цікавий підхід зі сторони Поліни — зробити повернення до них через 6 років. Це ж так і в житті авторки вийшло, та?

😅 Отут не проводив ресьорч, тому точно не скажу. Мені подобається, як Кулакова легко вводить в курс справ, змальовує локації неіснуючого міста та передає динаміку сюжету, від якої втрачається лік часу. Майо увоженіє♥️

Вбивцю не вгадав, хоча при цьому Поліна майже кричала зі сторінок про нього. Тільки я не побачив😁 Ну просто було цікаво читати і слідкувати за подіями. Саме той випадок, коли взагалі не хочеться аналізувати — просто кайфуєш! Але от чого не очікував — фіналу. В кращих традиціях Кідрука😁 Поліно, вибачте за порівняння. Це не воно. Всього лише згадка. І камінь в город Макса🤣

Бляха, реально не міг заснути після всього того, що ви зробили з героями. Добре, що можна завжди ввімкнути собі мукбанг і заснути під смачне чавкання😁

Радий, що взяв собі за задачу на цей рік: «прочитати всю Кулакову». Рухаємось далі. Поліно, я закохався. І це невідворотно♥️ Це ж так?

😅