СТРАХ ПРОЯВЛЯТИСЯ В СОЦМЕРЕЖАХ – ЦЕ НЕ ПРО ЛЮДЕЙ, А ПРО СЕБЕ

Чому так страшно викладати себе в соцмережах?

🤳

Не тому, що вас осудять, засміють чи не зрозуміють. А тому, що доведеться зустрітися із собою справжньою.❌ Не тією, що завжди мила й зручно упакована для інших.❌ Не тією, яка говорить «правильні речі», щоб усім сподобатися.❌ Не тією, що завжди «в ресурсі» і «на позитиві». А тією, в якій живе страх, сором, злість, провина, безпомічність.

Згадайте свою реакцію на власні фото, відео, голос. Чи подобаються вони вам? Чи подобаєтесь ви собі на фото? А власні рухи на відео? А звук вашого голосу на відео чи в голосовому повідомленні? Чи не виникає бажання одразу вимкнути, закрити, видалити? Страх проявлятися – це не про інших. Це про те, що ми самі не готові стикнутися з собою такою, якою є.З тією, що буває розгубленою, злою, безпомічною, винуватою, засоромленою. З тією, що не завжди хоче бути «хорошою дівчинкою».

Колись давно ми відмовились від тієї своєї частини, витіснили її, намагались забути, кинути там, в тих умовах та подіях. Але це наша частинка. Без неї ми не цілісні. І знаєте, проявлятися не страшно. Страшно все життя прикидатися цілісним, коли відмовляєшся від своїх частинок. Так ніколи не буде відчуття внутрішньої наповненості. Не вдастся наповнити дуршлаг. Справжнє проявлення йде з повноти. В мене є що дати світу - це коли в самого вже достатньо, що аж переливається через край ❤️