Почуття провини чи ваше проявлення 🚫🗣

Як ви зможете проявлятися, якщо всередині сидить думка: «Я винна, тому треба мовчати і не висовуватись»?

Почуття провини — це як зашморг на шиї, який не дає говорити, діяти, брати своє в цьому світі. Ось що відбувається:🔹 Ви не заявляєте про себе. Бо якщо скажете «Я класна!», одразу з’явиться голос: «А ти маєш право?».

🔹 Ви боїтеся уваги. Адже якщо вас помітять, можуть засудити. Або ще гірше — скажуть, що ви комусь щось повинна щось робити …

🔹 Ви не продаєте, не просите, не приймаєте гроші. Бо «а раптом подумають, що я жадібна?». В результаті — працюєте за спасибі та «плюсик в карму».

🔹 Ви уникаєте можливостей. Бо вони передбачають вихід на сцену, а вам страшно. Страшно, що не виправдаєш очікування.

🔹 Ви відкладаєте свої бажання на потім. Бо є відчуття, що треба спочатку відпрацювати провину, а потім вже «можна буде жити». (Спойлер: ні, не можна, бо провина — бездонна). І поки всередині сидить ця заборона на проявлення - гроші, можливості, реалізація пролітають повз. Що з цим робити? Спершу подивитися в обличчя своїй провині. Звідки вона? Перед ким? Чи реально ви щось винні? Бо без проявлення — нема бізнесу. Нема клієнтів. Нема грошей. А головне — нема вас, а тільки одна суцільна бездонна діра провини.