Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Леся Матвєєва ONLINE
Додано 06 гру 2025

Леся Матвєєва ONLINE

@lesiamatveevachannel
Кількість підписників: 2 544
Фото: 373
Відео: 123
Посилання: 135
Опис:
Канал психотерапевта та жінки Тільки для дорослих дівчат 18+ 🤫
Джерело

Леся Матвєєва ONLINE | Коли боляче роблять найближчі.Найжорстокішими з нами іноді виявляються...

Логотип телеграм спільноти - Леся Матвєєва ONLINE Леся Матвєєва ONLINE @lesiamatveevachannel
688 Охват/переглядів 2025-12-29 17:17 Повідомлення №1101
Коли боляче роблять найближчі.Найжорстокішими з нами іноді виявляються не вороги, а ті, до кого тягнеться рука. Поряд із ким ми звикли бути уважними та терплячими. Близькість із цими людьми влаштована так, що ми часто опиняємося беззахисними не через слабкість, а через сам механізм прив’язаності.Усередині виникає складна суміш гніву й провини. Гнів за біль, який нам завдають, і водночас провина за сам факт цього гніву. Нам важко дивитися прямо на тих, кого ми любимо або до кого відчуваємо глибоку, давно сформовану прив’язаність. Особливо тоді, коли ця любов переплелася з почуттям обов’язку.Це можуть бути найближчі люди. Мама, тато, сестра, бабуся, чоловік... Вони не перестають бути значущими для нас, але водночас залишаються звичайними живими людьми зі своїми страхами, внутрішніми конфліктами й незрілими способами обходитися з емоціями. Не завжди усвідомленими та контрольованими.Почуття провини, яке ми відчуваємо щодо них, часто стає тим, що розв’язує їм руки. Через нього вони можуть дозволяти собі те, на що не наважилися б у стосунках із менш близькими людьми. Перекладати власну напругу, вирішувати свої проблеми й комплекси за наш рахунок, завдаючи болю, який складно одразу назвати й усвідомити.Особливо це відчутно в ситуаціях, коли близька людина не справляється зі своїми емоціями. Коли мати, наприклад, входить у стан істерики не через конкретну подію, а через загальну нездатність витримувати фрустрацію, брати відповідальність за власне життя та виходити з ролі жертви. У такі моменти вона може втягувати свою дитину у знайомі сценарії. Нав’язувати ролі, у яких тій тісно й боляче, і яким вона внутрішньо чинить опір.Усередині в цей час знову стискається провина. Вона заважає побачити ситуацію чітко і назвати речі своїми іменами. Саме тому так важливо іноді зупинятися й дивитися на те, що відбувається, трохи відсторонено.Навіть найближчі нам люди залишаються живими й обмеженими у своїх можливостях. Вони можуть помилятися, бути неправими, діяти жорстоко або інфантильно не з наміру, а з власної внутрішньої незрілості.Усвідомлення цього не руйнує зв’язок, але повертає опору. Воно дозволяє більше не плутати любов із дозволом на біль і поступово повертати собі право не бути контейнером для чужих невитриманих почуттів.