Статистика telegram каналу - @leport

Логотип телеграм спільноти - Leport 2024-07-14

Leport

Кількість підписників:
801
Фото:
116 
Відео:
 
Посилання:
558 
Категорія:
Книги
Опис:
Літературна платформа. Чат для запеклих дискусій: @leport_chat

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала Leport - @leport

"Знедолені" Віктора Гюго - один із найуспішніших і найвідоміших великих романів за попередні двісті років. Книжку вивчають (намагаються) у школах, знімають фільми, ставлять спектаклі, виконують мюзикли, її цитують і, схоже, робитимуть все це ще дуже довго. Імена Жана Вальжана і Козетти відомі чи не всім читачам світу.
Виконаний у популярній белетристичній формі, цей роман переповнений ідеями, які в часи автора хвилювали всю Європу. В той же час він залишається художнім, цільним твором, який захоплює з перших сторінок.
Ми поговорили про власний досвід читання "Знедолених". Як завжди, тримали фокус не стільки на сюжеті, як на ідеях і думках, вміщених у книжці. Слухайте розмову трьох читачів: Анастасії Ярошик, Дмитра Столяренка і Олександра Демарьова.
Розповідайте про "Техніку читання" своїм знайомим. Ваша увага надихає на роботу.
Підтримати наш подкаст можна тут
Ми віддячимо новими випусками.
YouTube | Apple podcasts | Spotify

Зображення до поточного посту у каналі "Leport" - @leport
356
24-10-24 17:55
💬 Вже завтра! Літературний клуб: П'єр Абеляр — «Історія моїх страждань»
Не тільки обговоримо саму книжку, але й розберемось у середньовічних філософських баталіях та розглянемо справжню історію кохання Абеляра та Елоїзи.
Приходьте!
▪️ 25 жовтня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Зображення до поточного посту у каналі "Leport" - @leport
408
24-10-24 11:46
​​25.10.2024. Літературний клуб: П'єр Абеляр«Історія моїх страждань» (1132 р.)
«Історію моїх страждань» П'єра Абеляра варто прочитати всім, хто цікавиться не лише історією та філософією Середньовіччя, але й драмою, що стоїть за великими іменами.
Абеляр — один із найвпливовіших мислителів свого часу: наука й зараз користується термінами «концепт» та «інтенція», які він ввів. У невеликій за обсягом книжечці «Історія моїх страждань» автор відкриває перед читачем не тільки свої напружені інтелектуальні пошуки, але й особисті драми: трагічне кохання до Елоїзи, болісні конфлікти із церковною владою, заздрощі та нерозуміння у середовищі тодішньої академії. Це не просто автобіографія, а глибока рефлексія над життєвими випробуваннями, моральними дилемами та боротьбою за духовне та інтелектуальне виживання.
▪️ 25 жовтня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)

🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
7200
24-10-14 08:53

​​🔸 11.10.2024. Літературний клуб: Шота Руставелі — «Витязь у тигровій шкурі» (кін. XІІ — поч. XІІІ ст.ст.) Микола Бажан захоплено писав про поему «Витязь у тигровій шкурі» як про яскраву перлину грузинської літератури, яка сповнена сонячного світла, ідей…

521
24-10-11 06:49
​​🔸 11.10.2024. Літературний клуб: Шота Руставелі — «Витязь у тигровій шкурі» (кін. XІІ — поч. XІІІ ст.ст.)
Микола Бажан захоплено писав про поему «Витязь у тигровій шкурі» як про яскраву перлину грузинської літератури, яка сповнена сонячного світла, ідей дружби та любові, а також глибокої народної мудрості.
В школі в нас було небагато часу на те, щоб зануритися в цей шедевр, а цікавості до нього було ще менше. Натомість тепер спробуємо не тільки прочитати, а й обговорити цю поему на зустрічі літературного клубу.
Як і завжди, запрошуємо всіх охочих!
▪️ 11 жовтня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)

🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
6200
24-09-30 05:30
​​27.09.2024. Літературний клуб: Мирослав Капій — «Країна блакитних орхідей» (1932 р.)
🌟Літературний клуб Leport повертається!🌟
За традицією, новий сезон розпочинаємо з книжки поза програмою. Цього разу ми поринемо в неймовірний світ української наукової фантастики і обговоримо повість, яка випередила свій час — "Країна блакитних орхідей".
Цей твір називають першим українським sci-fi. Але це не просто фантастика. Тут є і захопливі прогнози майбутніх винаходів, і цікаві роздуми про те, якою могла би бути Україна в прийдешньому світі.
Хочете обговорити, як уявлення автора збіглися з нашою реальністю? Або ж просто приємно провести час за розмовами про літературу? Тоді приходьте!
▪️ 27 вересня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека
@kpi_library (зала 1.4)
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Картинка: deepspacesparkle
6800
24-09-11 08:53
➡️➡️➡️ Літклуб із «Витязя в тигровій шкурі» та «Пісні про нібелунгів» переносимо на вересень.
Відкриємо цими шедеврами новий сезон!
▪️ NN вересня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)

🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Зображення до поточного посту у каналі "Leport" - @leport
694
24-07-31 15:39

Про "Крихітку Цахес" Гофмана знають, певно, всі. Саме ім'я цього персонажа стало синонімом всього найгіршого в людській природі. Жадібність, заздрісність, привласнення плодів чужої праці і присвоєння чужих здобутків, пиха без міри – це лиш початок списку якостей Крихітки Цахеса.
Гофман написав чудову казку. Як романтик, він мусив написати щось казкове. Тут є феї, чари, королівство, пригоди. Але як німецький романтик, Гофман створив таку повість, яка критикує все нице у справжньому житті.
Та Гофман не був би класиком, а його твір – відомим на весь світ, якби все зводилось до критики чи висміювання вад свого часу.
У чому повість-казка "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" глибша, а також чим цікава для сучасного читача, – поговорили з Олександром Гаввою, колишнім вчителем зарубіжної літератури і новоспеченим доктором філософії.
Подобається наш подкаст?
Підтримайте його тут
Ми віддячимо новими випусками.
Подобається наш подкаст?
Підтримайте його тут
Ми віддячимо новими випусками.
YouTube | Apple podcasts | Spotify

Зображення до поточного посту у каналі "Leport" - @leport
570
24-07-23 17:15
Сьогоднішній літклуб із «Витязя у тигровій шкурі» переносимо на 2 серпня: обговоримо його разом із «Піснею про нібелунгів».
В основу «Пісні про нібелунгів» (кін. ХІІ - поч. ХІІІ ст.ст.) покладені події та легенди епохи великого переселення народів, — завоювання Європи гуннами на чолі з Аттілою в V столітті. Невідомий поет майстерно поєднав у своєму творі два цикли народних переказів, що існували ще з VI століття: історію трагічного шлюбу нідерландського королевича Зіґфріда й бургундської королівни Крімгільди та історію загибелі королівства, заснованого східногерманським племенем бургундів із столицею в місті Вормсі, яке 436 року захопили гунни.
Генріх Гейне відзначав, що мова «Пісні про нібелунгів» — «це кам'яна мова, рядки там схожі на зримовані плити. А між ними де-не-де вибиваються червоні квітки, ніби краплини крові, й звисають довгі пагони плюща, ніби зелені сльози». Що ж, настала черга і нам вдумливо прочитати та обговорити цей монументальний твір.
▪️ 2 серпня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)

🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Зображення до поточного посту у каналі "Leport" - @leport
1600
24-07-19 12:24
​​🔸 19.07.2024. Літературний клуб: Шота Руставелі — «Витязь у тигровій шкурі» (кін. XІІ — поч. XІІІ ст.ст.)

«У скарбниці світової культури по праву лежить світла перлина стародавньої грузинської літератури — пронизана сонцем, насичена благородними ідеями дружби і любові, напоєна безсмертними соками народної мудрості поема великого співця і мудреця з Руставі»
, — так писав про "Витязя в тигровій шкурі Микола Бажан.
Маємо честь і собі прочитати цей видатний твір, а також обговорити його на зустрічі літклубу, куди всіх вас запрошуємо.
▪️ 19 липня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)

🔮 Програма літклубу Leport «Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
Ілюстрація: Mamuka Tavaqarashvili (XVII ст.)
1800
24-07-05 19:10